постувати[по́стувати]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ПО́СТУВАТИ, ую, уєш, док. Дотримувати посту; постити. – Черниця .. постує, а рибки, як на горе, нема... (Марко Вовчок); [Єпископ:] Ти постуєш? хоч я заборонив для в'язнів піст? Лукавий рабе! (Леся Українка); Мати краєчком хустки витирає очі і питається читальника, чи він постує. – Коли в тебе є панська білорибиця або червонорибиця, то можу й постувати у вас (М. Стельмах); // перен. Нічого не їсти, голодувати. Гей, виночерпіє [виночерпій]! де ти? Рожі цвітуть на вгороді! Дай серед рож розговіймось: Годі нам постувать! годі! (А. Кримський).
«постувати» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 22 форми · VESUM
Інфінітив: по́стувати
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | по́стую | по́стуємо / по́стуєм |
| 2 особа | по́стуєш | по́стуєте |
| 3 особа | по́стує | по́стують |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | по́стуватиму | по́стуватимем / по́стуватимемо |
| 2 особа | по́стуватимеш | по́стуватимете |
| 3 особа | по́стуватиме | по́стуватимуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| постувать | інфінітив |
Переклад
Джерело: kaikki/Wiktionary (CC BY-SA 3.0)