посів[посі́в]

ПОСІ́В, у, ч. 1. Дія за знач. посі́яти; // Висівання, сівба. Орав [Іван] поле, сіяв, косив, жав, молотив, складав зерно – те на посів, те на поживу (Панас Мирний); – А хто одмінив перехресний посів пшениці? (В. Кучер); Дослідження нашої станції показали, що великим джерелом одержання додаткового зерна може бути підсів люпину до жита і змішаний посів з вівсом (з наук. літ.). 2. Посіяне зерно, насіння. Тепер я певний, що з того посіву зійшла срібна нитка вівсів (М. Коцюбинський); * Образно. В очах у нього лежало щось скрите і запечатане. Щось він приніс в собі, якийсь посів, що давав проріст десь у глибині (М. Коцюбинський); // рідко. Сходи. Одразу виросли в одну ніч зелені посіви на нивах (І. Нечуй-Левицький); Палило трави, замітало колодязі, з корінням видимало в людей із-під ніг посіви (О. Гончар). 3. Ділянка землі, засіяна яким-небудь зерном, насінням. Важкувато було батькові самому косити, бо посіву було завжди десятин сім-вісім (А. Головко); Надходив кінець літа. На широких .. ланах чорніли масиви озимих посівів (Іван Ле). 4. спец. Уміщення мікроорганізмів у поживне середовище для розмноження. Посів на дизентерійні палички. (1) Післяжни́вні посі́ви – висівання сільськогосподарських рослин влітку безпосередньо після збирання озимих та ранніх ярих культур на зерно або після льону; Пло́ща посі́ву; Посівна́ пло́ща див. пло́ща; (2) Ущі́льнені посі́ви – вирощування на тій самій ділянці землі протягом усього безморозного періоду року двох або більше сільськогосподарських культур. При ущільнених посівах одночасно вирощують на одній і тій же площі декілька культур різних видів (з наук.-попул. літ.). △ Гніздови́й спо́сіб посі́ву див. спо́сіб; (3) Рядко́ви́й посі́в – сівба в рядок, рядками. Посіви в розсадниках бувають рядкові, стрічкові й суцільні (з наук. літ.).