потепління[потеплі́ння]

ПОТЕПЛІ́ННЯ, ПОТЕ́ПЛЕННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. поте́плі́ти. В результаті потепління в епоху епіпалеоліту на території Східної Європи поступово встановились ландшафтні умови, близькі до сучасних: тундра – на півночі, степи – на півдні (з наук. літ.); Відчувається легке потеплення, зима здає свої позиції (Іван Ле); Вдень морозило, а зараз вітер повернув з півдня і настало раптове потепління (О. Гуреїв); * Образно. Світ відчув потепління міжнародного клімату, пом'якшення напруженості у відносинах між державами (з публіц. літ.). 2. перен. Пом'якшення, лагідність, ласкавість. Отава тримався суворого тону. Жодної нотки потепління! (П. Загребельний). △ (1) Глоба́льне потеплі́ння – процес поступового збільшення середньорічної температури атмосфери Землі та Світового океану у XX та XXI століттях. Крім гіпотези про глобальне потепління, є ще й інша – про глобальне обледеніння (Л. Костенко).