потерпіти[потерпі́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ПОТЕРПІ́ТИ, терплю́, те́рпиш; мн. поте́рплять; док. 1. перев. Зазнати нещастя; постраждати. – Бідні люди, – мовив Герман. – .. Допустили огонь до ями та й самі потерпіли (І. Франко); // Зазнати ушкодження внаслідок чого-небудь. Славно трудяться українські будівельники на відбудові столиці Узбекистану, що потерпіла від землетрусу (з газ.); Пергамент гетьманської грамоти трохи потерпів від дотиків багатьох пальців (Н. Рибак); // що. У сполуч. з деякими іменниками означає: дістати, пережити що-небудь (за знач. ім.). Вона доразу пізнала, що панотець не потерпів ніякого каліцтва (Л. Мартович); Потерпіли крах всі його пориви, його відданість, його беззавітне служіння тому, кому так вірив і хто його так жорстоко ошукав (О. Гончар). 2. кого, що і без дод. Виявляти терпіння, терпіти якийсь час. – Чим же ти одбудеш свадьбу і чим житимеш?.. – Трошки потерпимо нужду, та будемо робити, старатись та господарювати (Г. Квітка-Основ'яненко); – Християни, ми довго терпіли. Воно правда, що пани товстобрюхі за людей нас не мають, як леви рикають на мужика; народ розорили та ще й ганяють за нами з москалями та посіпаками всякими. Наче за звіром. Але потерпімо ще трохи (М. Коцюбинський); Тимоньку, милий, що мені робити? У вир кинусь! Тимко тяжко ворушить чорними бровами, скрушно зітхає: – Потерпи трішки... (Григорій Тютюнник); // перев. без дод. Почекати якийсь час. Сьогодні ти вже 2 листи моїх матимеш, а я ще ні одного. Потерплю до завтра (М. Коцюбинський); – Потерпи, буде і на нашій вулиці свято! (І. Багмут); Мама три ночі не ночувала дома. Вона забігала на хвилинку і казала Лесі: – .. Ти вже потерпи, Лесенько, дружочок мій (О. Іваненко). 3. перев. із запереч. не, кого, що. Примирятися з ким-, чим-небудь; допустити, дозволити щось. – Діти! – крикне на своїх старий Шрам. – Так отсе ми потерпимо таку наругу! Спихайте Іванця к нечистій матері! (П. Куліш); І згадався [Давидові] Матюха одразу, там, на піску, як стояли удвох: “Гляди мені, я контрреволюції не потерплю” (А. Головко); Не любив Аркадій Павлович, коли хтось сторонній гудив його дітей .. Такого Аркадій Павлович не потерпить і не дозволить (А. Шиян).
«потерпіти» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
дієслово · 16 форм · VESUM
Інфінітив: потерпі́ти
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | потерплю́ | поте́рпимо / поте́рпим |
| 2 особа | поте́рпиш | поте́рпите |
| 3 особа | поте́рпить | поте́рплять |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| потерпіте | наказовий, множина, 2 ос. |
| Форма | Позначка |
|---|---|
| потерпі́ть | інфінітив |
Літературні засвідчення
Прикро було б потерпіти поразку вже тут, біля самої мети.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger