поторгувати[поторгува́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ПОТОРГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Торгувати якийсь час. Мужі рушили до неї [княгині], почали скаржитись, що руські купці .. не хочуть торгувати. – А вони вже поторгували, – відповіла їм на це княгиня, – я закупила в них усе їхнє добро (С. Скляренко); [Юда:] Так само продають їх [людей], як і все, як гуси, як худобу: поторгують і вдарять по руках (Леся Українка).
«поторгувати» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
дієслово · 15 форм · VESUM
Інфінітив: поторгува́ти
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | поторгу́ю | поторгу́ємо / поторгу́єм |
| 2 особа | поторгу́єш | поторгу́єте |
| 3 особа | поторгу́є | поторгу́ють |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| поторгувать | інфінітив |
Літературні засвідчення
Але купить не купить, а поторгувати можна.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)