потреба[потре́ба]

потре́ба -и, ж. 1》 Необхідність у кому-, чому-небудь, що вимагає задоволення; потрібність. || Умови, які змушують до чогось, спричиняють щось. || перев. з інфін. Необхідність або бажання робити щось, діяти певним чином. 2》 перев. мн. Те, без чого не можна обійтись; вимоги, які необхідно задовольнити. || Умови, необхідні для когось, чогось. Задовольняти потреби . 3》 заст. Бій, битва.

ПОТРЕ́БА, и, ж. 1 . Необхідність у кому-, чому-небудь, що вимагає задоволення; потрібність. Хтось доглядає там душу в гуцулі, поезію, нужду, потребу освіти; експлуататор бачить лиш матеріал для визиску, бездушний інвентар (Г. Хоткевич); Як посипалися одне за одним діти і настала більша потреба в робочих руках, він все частіше став хмуритися, бачачи сина за книжкою (Григорій Тютюнник); Рік у рік збільшується потреба в спеціалістах з медичної електроніки (з газ.); // перев. з інфін. Необхідність або бажання робити щось, діяти певним чином. [Орест:] Хіба у вас не буває потреби утекти від усякого товариства? [Острожин:] Буває, буває (Леся Українка); Ніхто не заперечуватиме потреби зберігати в перекладі стильові особливості оригіналу, але робити це треба, завжди пам'ятаючи про закони мови, на яку перекладаєш (М. Рильський). 2. перев. мн. Те, без чого не можна обійтись; вимоги, які необхідно…