потрібно[потрі́бно]

потрі́бно присудк. сл. 1》 Необхідно, слід (робити, виконувати що-небудь). || Необхідно (витратити, використати, мати в наявності) для виконання, здійснення чогось. 2》 кому , чому , для кого – чого . Необхідно для когось, чогось, слід мати кому-небудь.

ПОТРІ́БНО, пред. 1 . Необхідно, слід (робити, виконувати що-небудь). Коли будете посилати мені книжки, звістіть, що саме посилаєте. Це потрібно (М. Коцюбинський); Ріст рослин при вивченні стану їх живлення особливо потрібно враховувати в садах (з наук. літ.); // Необхідно (витратити, використати, мати в наявності) для виконання, здійснення чогось. Коли тільки матиму можливість, то пришлю тобі ще грошей, тоді ти половину їх оберни, куди там тобі здається потрібніше (Леся Українка); – У вас, мабуть, працює багато робітників? – запитала Сахно. – Щоб виконати всю роботу тут, потрібно чимало робочих рук (Ю. Смолич); Всього в бараці тисяча двісті чоловік. Навіть при найшвидшому розливанні супу потрібно дві години (А. Хижняк); Бажано, навіть потрібно, щоб між автором оригіналу і перекладачем була внутрішня спорідненість (М. Рильський). 2. кому, чому, для кого – чого. Необхідно для когось, чого…