похибка[по́хибка]

по́хибка -и, ж. 1》 розм. Помилка, промах, недогляд у чому-небудь. 2》 спец. У математиці – різниця між точною величиною чого-небудь і величиною, знайденою при вимірюванні; погрішність. Абсол ю тна п о хибка вим і рювання — різниця між результатом вимірювання та умовно істинним значенням вимірюваної величини. Відн о сна п о хибка вим і рювання — відношення абсолютної похибки вимірювання до умовно істинного значення вимірюваної величини. П о хибка вим і рювання — відхилення результату вимірювання від умовно істинного значення вимірюваної величини. || Неправильність, неточність, відхилення від норми в роботі якогось механізму, пристрою і т. ін.

ПО́ХИБКА, и, ж. 1. розм. Помилка, промах, недогляд у чому-небудь. Найменша похибка, найменша слабість Чуття і волі знівечити може Плід довголітньої його покути (І. Франко); – Бувають похибки в житті, – додав ще [зять], – котрих не можна вже більше ніколи поправити, а такою похибкою .. був його зв'язок з Оленою (О. Кобилянська); Найдрібніша похибка лікаря може урвати комусь життя (Ю. Шовкопляс). 2. спец. У математиці – різниця між точною величиною чого-небудь і величиною, знайденою при вимірюванні; погрішність. Абсолютна похибка ; Відносна похибка ; // Неправильність, неточність, відхилення від норми в роботі якогось механізму, пристрою і т. ін. За нормами похибка лічильника не повинна перевищувати ±1% (з навч. літ.).