Лексикон · A-Я · П
похил[по́хил]
іменник · «Положення чого-небудь під кутом між горизонтальною і вертикальною площинами; нахил. Західно-Сибірська низовина має невеликий похил на північ, до берегів Карського моря (Фіз. гео...»
✓ Питома українська лексикаNot in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Питома українська лексика
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
готовоЗначення2 картки
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія10 форм
очікуєНаписання і вимоваочікує джерело
готовоСтилістиказахист питомості
очікуєСиноніміяочікує джерело
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
очікуєЗасвідченняочікує корпус
очікуєКурспоза курсом
готовоПереклад3 англ.
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку
Значення
СУМ-20сучасний тлумачний словник
ПО́ХИЛ, у, ч. Положення чого-небудь під кутом між горизонтальною і вертикальною площинами; нахил. Західно-Сибірська низовина має невеликий похил на північ, до берегів Карського моря (з навч. літ.); Кут похилу.
Грінченко (1907)домодерна фіксація · не переклад
«похил» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
іменник · 10 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| по́хилові | чол., давальний |
| похилу | чол., давальний |
| похиле | чол., кличний |
| похилі | чол., місцевий |
| по́хилові | чол., місцевий |
| похилу | чол., місцевий |
| по́хил | чол., називний |
| по́хилом | чол., орудний |
| похилу | чол., родовий |
| по́хил | чол., знахідний |
Переклад
похил↔
slopedeclivityinclination
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)