Skip to contentПерейти до вмісту
До АтласуАтлас слів (Лексикон)
Лексикон · A-Я · П

похитати[похита́ти]

дієслово · «кого, що і без прям. дод. Хитати якийсь час; хитнути кілька разів. Вітер віє, повіває, Що гілками похитає, То жо́луді ті, мов град, Густо з конарів летять (І. Франко); – Признавайсь, – каже суддя, – бери третину [грошей], а останні верни братам; а не вернеш, то ми й самі допитаємось; та ще й на шибениці похитаємо! (О. Стороженко).»
✓ Питома українська лексикаCEFR C1 · орієнтовноNot in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Питома українська лексика

Ця форма має українське джерельне підтвердження.

Дані Атласу

готовоЗначення2 картки
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія16 форм
очікуєНаписання і вимоваочікує джерело
готовоСтилістиказахист питомості
очікуєСиноніміяочікує джерело
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
готовоПереклад2 англ.
очікуєWikimediaочікує джерело
очікуєЗовнішніочікує добірку

Значення

СУМ-20сучасний тлумачний словник

ПОХИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. кого, що і без прям. дод. Хитати якийсь час; хитнути кілька разів. Вітер віє, повіває, Що гілками похитає, То жо́луді ті, мов град, Густо з конарів летять (І. Франко); – Признавайсь, – каже суддя, – бери третину [грошей], а останні верни братам; а не вернеш, то ми й самі допитаємось; та ще й на шибениці похитаємо! (О. Стороженко). 2. що, перен., рідко. Те саме, що похитну́ти 2. Його [Фейєрбаха] “hото hотіпі deus” [“людина людині бог”] зробило на мене великий вплив та похитало мої релігійні погляди (М. Коцюбинський); Михайло Качан своїм бунтом похитав і зрушив з місця дикунські порядки, що вкорінились в отих непомітних хуторах (І. Микитенко).

Грінченко (1907)домодерна фіксація · не переклад

«похитати» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.

Морфологія

дієслово · 16 форм · VESUM

Форми
ФормаПозначка
похита́ємомайбутній, множина, 1 ос.
похита́єммайбутній, множина, 1 ос.
похита́єтемайбутній, множина, 2 ос.
похита́ютьмайбутній, множина, 3 ос.
похита́юмайбутній, однина, 1 ос.
похита́єшмайбутній, однина, 2 ос.
похита́ємайбутній, однина, 3 ос.
похитано
похита́ймонаказовий, множина, 1 ос.
похита́йтенаказовий, множина, 2 ос.
похита́йнаказовий, однина, 2 ос.
похита́тиінфінітив
похита́ламинулий, жін.
похита́вминулий, чол.
похита́ломинулий, сер.
похита́лиминулий, множина
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)

Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.

коротка форма
коротка форма
ФормаПозначка
похитатьінфінітив

Літературні засвідчення

Тютюнник Г. · Григір Тютюнник. Забутий курінь · 1931
Потім, перепочивши та перекуривши, ходив Демид навколо Куреня, причісував граблями стріху, пробував його похитати рукою і казав сам собі: —Ш-шо-о? Він стоятиме! Демид як змайструє, то навік.
literary_fts · 7fe8c4fe_c0001

Джерело: literary_fts

Переклад

похитати
push smth. slightlyP vt

Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)