похмурий[похму́рий]

похму́рий -а, -е. 1》 Хмурий, з хмарами, дощем, мрякою (про погоду). Похмура погода . || Непогожий, з дощем, туманом або мрякою (про частину доби, пору року). || Закритий, затягнений хмарами. || Який створює враження непривітності, викликає гнітючий настрій темнотою, тьмяними кольорами, відсутністю світла і т. ін. 2》 Нахмурений, насуплений, не в гуморі. || Який має тяжкий характер; схильний до невеселого, сумного настрою. || Який свідчить про поганий або сумний настрій, тяжкі переживання (про обличчя, очі і т. ін.). || Пов'язаний з сумним або поганим настроєм, неприємними емоціями (про психічний стан, почуття і т. ін.). 3》 перен. Пов'язаний з тяжкими для когось подіями, чиїмсь тяжким існуванням; безрадісний. || Який створює сумний, гнітючий настрій, викликає неприємні почуття, сумні спогади.

ПОХМУ́РИЙ, а, е. 1 . Хмурий, з хмарами, дощем, мрякою (про погоду). Похмура погода ; // Непогожий, з дощем, туманом або мрякою (про частину доби, пору року). Прийшов ранок, похмурий, сірий, з косим холодним дощем (Б. Грінченко); Люблю похмурі дні, коли крізь сизі хмари Чуть [ледве] пробивається проміння золоте (М. Рильський); На початку листопада 1942 року на Дону настала остання пора пізньої похмурої осені (Іван Ле і О. Левада); // Закритий, затягнений хмарами. Як живо у мою ти вкарбував уяву Смутного вигнання пустелю неласкаву, Похмурий неба схил, нетанучі сніги І коротко теплом розцвічені луги (М. Зеров); Небо було сіре, похмуре. Немов восени, накрапав холодний дрібний дощ (Ю. Збанацький); // Який створює враження непривітності, викликає гнітючий настрій темнотою, тьмяними кольорами, відсутністю світла і т. ін. Будинки були похмурі, всі в тінях, і тіні лягли в людей під очима (М. Коц…