похмуро[похму́ро]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ПОХМУ́РО. Присл. до похму́рий. Невеличка скибка місяця похмуро освітлювала вихідців з того світу (О. Стороженко); Тьмяно освітлена кімната виглядала незатишно й похмуро (Л. Дмитерко); – Всі ви майстри їздить, а як прийдеться платить, то чорт вас і вдержить, – сидячи в санках, похмуро говорить волохатий візник (С. Васильченко); І знов на затворі хатина моя, І знов сновигаю похмуро в їй я (І. Манжура); Хтось на гармонії похмуро награє Сумні і радісні – однаково – мотиви (М. Рильський); // у знач. пред. Часом і дощ перепадав і похмуро було, то приходилось трошки “сушити повітря” в хаті (Леся Українка); Було непривітно, похмуро, сіро (С. Скляренко).
«похмуро» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
прислівник · 1 форма · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| похму́ро |
Літературні засвідчення
Але саме тут на професора Каву напливла з-за клунка, на якому він сидів, довга й зелена, мов огірок, хмара, аж усе навколо запахло огірками й кропом, як із того слоїка, що його таборові мешканці (спочатку лише похмуро нижучи поглядами, а тоді й поволі, проте рішуче, — бо несподівано одна думка заволоділа всіма, перетворивши їх на сліпе знаряддя, — оточивши джіп, яким радянщики приїхали забирати Івана Луценка й Петра Турчина, а всі ж знали — це розстріл або концтабори) витягли з середини разом…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)