похідний[похі́дний]

I пох`ідний -а, -е. 1》 Стос. до походу (у 1, 3 знач. ); який буває, виробляється в поході. || Признач. для походу. 2》 Наявний при війську, використовуваний у поході, експедиції і т. ін.; не стаціонарний. Пох і дні шовкопр я ди — родина метеликів, шкідники рослин. II похідн`ий - а , - е . Утворений, виведений і т. ін. з іншого подібного (про величину, форму, категорію тощо). Похідн і ц і нні пап е ри — цінні папери, механізм випуску яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж фінансових та/або товарних ресурсів. || у знач. ім. похідн а , -н о ї, ж. 1》 Величина, форма, категорія і т. ін., утворена, виведена тощо з іншої подібної. 2》 мат. Одне з основних понять диференціального числення. Похідн а функц і ї — границя відношення приросту функції до приросту аргументу, якщо приріст аргументу прямує до нуля. || у знач. ім. похідн і , -н и х, мн. , хім. Речовини, утворені з іншої речовини.

ПОХІДНИ́Й, а́, е́. Утворений, виведений і т. ін. з іншого подібного (про величину, форму, категорію тощо). До похідних вигуків належать такі, що утворились від інших частин мови (з наук. літ.); Якщо основний червоний соус використовують безпосередньо в їжу, а не готують з нього напівфабрикат для приготування похідних соусів, то його заправляють за смаком сіллю, цукром і перцем (з наук.-попул. літ.); // у знач. ім. похідна́, но́ї, ж. Величина, форма, категорія і т. ін., утворена, виведена тощо з іншої подібної. Самосвідомість виникає одночасно зі свідомістю як похідна від неї і виявляється на більш високому щаблі людського розвитку (з наук. літ.); // у знач. ім. похідні́, ни́х, мн., хім. Речовини, утворені з іншої речовини. Останнім часом розроблено спосіб одержання нових матеріалів на основі похідних етилену, що дістали загальну назву “фторопласти” (з наук.-попул. літ.). ПОХІ́ДНИЙ, а, е…