поєднання[поєдна́ння]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ПОЄДНА́ННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. поєдна́ти 1, 2 і поєдна́тися 1. Поєднання першокласної кінноти з масою бронемашин створювало таку силу, перед якою, здавалось, ніщо не встоїть (О. Гончар); – Це було потайне поєднання наших душ (І. Нечуй-Левицький); – Що ж нас від гибелі спасе? А то: міцніше поєднання Всіх сил, що тільки є живі (П. Грабовський); Просто передо мною здіймався голий шпиль гори. На вершечку росла сосна. Я й тепер бачу це чарівне поєднання (Ю. Яновський); Пісня відзначається особливо тісним поєднанням слова й мелодії (з наук. літ.). 2. заст. Угода, договір. Порадились сябри проміж себе і згодились на таке поєднання (Сл. Б. Грінченка).
«поєднання» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
іменник · 15 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | поєдна́ння | поєдна́ння |
| Родовий | поєдна́ння | поєдна́нь |
| Давальний | поєдна́нню | поєдна́нням |
| Знахідний | поєдна́ння | поєдна́ння |
| Орудний | поєдна́нням | поєдна́ннями |
| Місцевий | поєдна́нні / поєдна́нню | поєдна́ннях |
| Кличний | поєдна́ння | поєдна́ння |
Літературні засвідчення
Тож спробуйте знайти у віршах, уміщених в цій книзі, оті поєднання несумісного, спробуйте проникнути в коло витвореного нею світу і відчути тепло неспокійного серця нашої землячки.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger