по-старому[по-старо́му]

по-старо́му присл. Як колись, як раніше, як завжди. || За старим звичаєм. || Старим способом, методом, нічого не змінюючи, не запроваджуючи нічого нового.

ПО-СТАРО́МУ, присл. Як колись, як раніше, як завжди. Пішло все по-старому та по-давньому. Козаки й генералові жили собі в миру (Панас Мирний); Ковтаю нові ліки, а здоров'я по-старому лишилося. Так само не сплю ні вдень, ні вночі, не можу нічого їсти (М. Коцюбинський); Нема й ніколи вже не буде такої родини Річинських, яка була за татка, хоч зовні начеб все по-старому, начеб все гаразд (Ірина Вільде); // За старим звичаєм. Чи збираються ще й досі Веселії гості Погуляти у старої, Погуляти просто, По-давньому, по-старому, Од світу до світу? (Т. Шевченко); // Старим способом, методом, нічого не змінюючи, не запроваджуючи нічого нового. – Хазяйнувати по-старому в дрібних господарствах не можна (А. Головко); Успішно керувати сучасним виробництвом по-старому, без опрацювання і впровадження найвигідніших режимів з повним їх науковим обґрунтуванням, неможливо (з публіц. літ.).