прасувати / випрасувати[прасува́ти / ви́прасувати]

прасува́ти I - у ю, - у єш, недок. , перех. Вирівнювати, вигладжувати гарячою праскою (одяг, тканину і т. ін.). II - у ю, - у єш, недок. , перех. , діал. , рідко . 1》 Пресувати. 2》 перен. Бити. 3》 перен. Їсти, споживати.

ПРАСУВА́ТИ ¹ , у́ю, у́єш, недок., що. Вирівнювати, вигладжувати гарячою праскою (одяг, тканину і т. ін.). Варфоломіївна прасувала білизну. Корній Митрофанович читав газету (Л. Дмитерко); Біля хати на дерев'яному столику Оксана старанно прасує білу сорочку (А. Шиян); * Образно. Надворі ранок купав землю сонячним сяйвом, а гармати прасували її вогнем (Іван Ле). ПРАСУВА́ТИ ² , у́ю, у́єш, недок., що, діал., рідко. 1 . Пресувати. – Віск уже замовлений. В окремій коморі будете й прасувати і пакувати його (І. Франко). 2. перен. Бити. Ніхто не бачив, щоб посеред базару прасували мене по щоках глевким хлібом, як тебе! (Панас Мирний). 3. перен. Їсти, споживати. – Таких панів, що бублик у руці держить, а чорну лусту хліба прасує, – знаємо! (Г. Косинка).