працевлаштований[працевлашто́ваний]

прикметник · «ПРАЦЕВЛАШТО́ВАНИЙ, а, е. Який забезпечений роботою. Відмовити у працевлаштуванні ми не можемо, але й гарантувати стовідсоткове влаштування на роботу нам теж не під силу. Однак ті молоді люди, які закінчили наші курси, всі працевлаштовані (з газ.); Очевидно, що немає сенсу очікувати на результати від реструктуризації, що не є частиною ретельно розробленого плану перепідготовки та навчання звільнених працівників. Такі кадри можуть бути працевлаштовані у сферах, де створюється нова інфраструктура (з газ.); Справа навіть не в тому, що ряд установ випускає спеціалістів, рівень підготовки яких далекий від досконалості. Проблема в тому, що молоді моряки, число яких постійно зростає, поки не можуть бути працевлаштовані у нас у країні, а значить, не можуть реалізувати своє право на працю (з газ.); // у знач. ім. Той хто має місце роботи. Приблизно 60% з 140 тис. працездатних депортованих, які повернулися на батьківщину, не мають роботи, а дві третини з працевлаштованих працюють не за фахом (з газ.).»