праця[пра́ця]

пра́ця -і, ж. 1》 Діяльність людини; сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії та мають своїм призначенням створення матеріальних і духовних цінностей; труд. Розум о ва пр а ця — трудова діяльність, яка потребує переважного напруження сенсорного апарату, емоційної та психічної сфери людини і не потребує значних фізичних зусиль. Фіз и чна пр а ця — трудова діяльність, для якої характерні вимоги перев. до опорно-м'язової системи організму людини і який вимагає значних фізичних зусиль. || Трудовий процес, робота, на яку витрачається багато сил. || Корисна робота, виконувана тваринами, або її результат. || Робота думки, пам'яті. || чого. Про рух, перебування в дії чого-небудь. || перен. Уособлення суспільних класів, які створюють матеріальні й духовні цінності. Продуктивність праці. 2》 перев. з означ. Трудовий процес певного фахівця. || Вид діяльності. Розу…

ПРА́ЦЯ, і, ж. 1 . Діяльність людини; сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії і мають своїм призначенням створення матеріальних та духовних цінностей; труд. Чесна праця – наше багатство (приказка); Ніколи не думав Дьяконов, що праця може впливати на людину так цілюще (О. Гончар); Праця – основа життя і багатства суспільства, джерело внутрішнього зростання духовних якостей людини (з наук.-попул. літ.); // Трудовий процес, робота, на яку витрачається багато сил. Не літа зсушили тіло, а від праці помарніло (прислів'я); Покликали його раз до двору дрова різати, дали за цілий день важкої праці сороківку (М. Коцюбинський); // Корисна робота, виконувана тваринами, або її результат. Береться [дід] шершавою рукою за стовбур груші, на яку з дуплянки просочуються тонкі пахощі давньої бджолиної праці (М. Стельмах); // Робота думки, пам'яті. – Над книжками сиджу я…