превеликий[превели́кий]

превели́кий -а, -е, також у сполуч. зі сл. великий, розм. 1》 Дуже великий розмірами, величиною, кількістю. 2》 Який значно переважає високий рівень, велику міру чогось. 3》 Надзвичайно великий інтенсивністю, проявом чогось. || Дуже сильний, безкрайній (про почуття, душевні переживання і т. ін.). 4》 Який має надзвичайно великий вплив на кого-небудь; надзвичайно обдарований у якомусь відношенні, талановитий тощо. || Який дуже вирізняється з-поміж інших у якомусь відношенні, якоюсь рисою.

ПРЕВЕЛИ́КИЙ, а, е, також у сполуч. зі сл. великий, розм. 1 . Дуже великий розмірами, величиною, кількістю. Жінок своїх що не держали В руках, а волю їм дали, .. Такі сиділи всі в шапках, І з превеликими рогами, З зажмуреними всі очами, В кип'ячих сіркой казанах (І. Котляревський); В руках у його був превеликий бутель доброї горілки (І. Нечуй-Левицький); – Купив мені панич шапку, та не знаю вже, на яку голову її пошито, – велика-превелика (О. Стороженко); Мов на вухо спитає [Київ] мене: “Де ж ти їздив, синочку..? Батьківщина у нас превелика” (П. Воронько). 2. Який значно переважає високий рівень, велику міру чогось. Словами промовляє [Ігор]: “Донче, – каже, – Донче! Велика тобі, превелика дяка” (Панас Мирний); Жила собі удова коло Києва .. Терпіла вона превелику нужду та вбожество (Марко Вовчок); – Рано-пізно, а я покину село... я піду в город, – мовила Пріська. Домаха аж руками сплеснула. – .. Це ж гріх превеликий закон ламати! (Л. Яновська). 3. Надзвичайно великий інтенсивністю, проявом чогось. На третій рік покарав господь людей превеликою засухою (О. Стороженко); // Дуже сильний, безкрайній (про почуття, душевні переживання і т. ін.). Ніс був вельми червоний, навіть подекуди синій – мабуть, це з превеликої прихильності писаревої до тих могоричів (Б. Грінченко); Тепер прийняла вона Оксану з превеликою радістю, пообіцяла навіть відписати їй ґрунт і хату (Л. Яновська). 4. Який має надзвичайно великий вплив на кого-небудь; надзвичайно обдарований у якомусь відношенні, талановитий тощо. Дід пам'ятав, як його одного разу, ще замолоду, побито... Дак тоді гоїв його Гарасим Савчук – ото був превеликий знахар! .. За тиждень він здоровий був, – от що! (Б. Грінченко); Книжку .. аскета, Превеликого поета, Цілу ніч читав я щиро (А. Кримський); // Який дуже виділяється серед інших у якомусь відношенні, якоюсь рисою. – Дізналися, що в неї ані дітей, ані чоловіка нема, й що вона п'яниця превелика, й не хоче заробляти... (Марко Вовчок).