претензія[прете́нзія]

прете́нзія -ї, ж. 1》 перев. мн. Вимагання чого-небудь від когось, пред'явлення своїх прав на що-небудь. 2》 Вияв невдоволення ким-, чим-небудь; образа на кого-, що-небудь. Бути в претензії . 3》 перев. на що . Прагнення відзначитися, вирізнитися з-поміж інших, домогтися визнання за собою певних властивостей, особливостей (часто відсутніх насправді). || з інфін. Настійне прагнення до чого-небудь. З прет е нзією у знач. присл. — претензійно. 4》 Те саме, що позов 1). || Заява замовника, покупця про виявлений брак у продукції; рекламація. || юр. Заява кредитора, замовника, покупця з протестом проти порушення умов договору, угоди. || Вимога щодо сплати боргу, відшкодування завданих збитків, сплати штрафу, зниження ціни проданої продукції, виконаних робіт, наданих послуг і т. ін.

ПРЕТЕ́НЗІЯ, ї, ж. 1. перев. мн. Вимагання чого-небудь від когось, пред'явлення своїх прав на що-небудь. – Вони [панни] мають претензію на опікунство надо мною й дуже люблять читати мені гидкі нотації (І. Нечуй-Левицький); – Я гадаю, наприклад, що товариш Дорошук більше за вас заслуговує на премію, але він ніколи не виступав ніде з такими претензіями (О. Донченко); – Ну, а шкалик, Володимире, є? – безпосередньо вдався він трохи м'якшим голосом до Вадима. Вадимові не дуже до вподоби такі ранкові претензії старого Пальохи, він щось бурмотить незадоволено, що, мовляв, ми гадали зробити це на Дніпрі, коли снідатимемо, але мусить скоритись і витягти з ягдташа півлітра (Б. Антоненко-Давидович); Приводом для пред'явлення претензій Святослава на київський стіл став невдалий похід київського князя на половців (з наук. літ.). 2. Вияв незадоволення ким-, чим-небудь; образа на кого-, що-небудь. Я не…