прибитий
Дані Атласу
Значення
1. Дієпр. пас. мин. ч. до приби́ти 1-6. Воно [вікно] було прибите знадвору гвіздками (Гр., II, 1963, 291); [Неофіт-раб:] Може, давно б полинули [терпеливість і покора] з землі н...
Морфологія
прикметник · 32 форми · VESUM
Пасивний дієприкметник доконаного виду від прибити
| Форма | Позначка |
|---|---|
| прибитій | жін., давальний |
| прибита | жін., кличний |
| прибитій | жін., місцевий |
| прибита | жін., називний |
| прибитою | жін., орудний |
| прибитої | жін., родовий |
| прибиту | жін., знахідний |
| прибитому | чол., давальний |
| прибитий | чол., кличний |
| прибитім | чол., місцевий |
| прибитому | чол., місцевий |
| прибитий | чол., називний |
| прибитим | чол., орудний |
| прибитого | чол., родовий |
| прибитого | чол., знахідний |
| прибитий | чол., знахідний |
| прибитому | сер., давальний |
| прибите | сер., кличний |
| прибитім | сер., місцевий |
| прибитому | сер., місцевий |
| прибите | сер., називний |
| прибитим | сер., орудний |
| прибитого | сер., родовий |
| прибите | сер., знахідний |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| прибитая | жін., кличний |
| прибитая | жін., називний |
| прибитую | жін., знахідний |
| прибитеє | сер., кличний |
| прибитеє | сер., називний |
| прибитеє | сер., знахідний |
| прибитії | множина, кличний |
| прибитії | множина, називний |
| прибитії | множина, знахідний |
Фразеологізми та сталі вирази
як (мов, наче і т.ін.) з-за рогу (вугла)́ мішком прибитий
Дуже вражений, приголомшений чим-небудь, схожий на причинного, недоумкуватого; нерозумний. — Я — дурень,.. з-за рогу мішком прибитий (З журналу); — Все ходить та сумує, мов з-за угла прибитий. Шкода сина, шкода й себе! (І. Нечуй-Левицький); На Христю — як найшло що: безпам'ятна, наче з-за угла прибита, вона вешталася поміж людьми (Панас Мирний); Коваль: Чого ти такий, мов із-за вугла мішком прибитий?.. Хворий, чи що?... (М. Кропивницький). наче намаханий із-за рогу мішком. — Чого він такий? — Наче намаханий із-за рогу мішком (П. Панч); З дивацтвами. — А я вам скажу, друзі: не спішіть кепкувати! Хай я трохи з-за рогу мішком прибитий, шукаю вітра в полі, а люди? (Д. Прилюк); Чоловіки мовби й були, а знайти підходящего не так уже й легко. Той каліка, той мішком із-за рогу прибитий… (А. Дімаров).
Фразеологічний словникяк (мов, наче і т.ін.) до землі прибитий
Невеселий, зажурений, мовчазний, з похиленою головою тощо. З-під насуплених брів засвітив гострий погляд, то окидав він Чіпка ним станового, то позирав на людей, що стояли мовчки, як до землі прибиті (Панас Мирний).
Фразеологічний словникяк (мов, наче і т.ін.) громом прибитий (рідше приглушений і т.ін.)
Приголомшений якоюсь недоброю звісткою, схвильований чимось несподіваним, дуже вражений чимсь; остовпілий (від якоїсь події, переляку і т.ін.). — Дякую тобі за пиво, а до роботи в понеділок не маєш чого приходити, я вже приняв прийняв другого. Нещасливий муляр став мов громом прибитий на ті слова (І. Франко); Отець Харитін приїхав додому, мов прибитий громом (І. Нечуй-Левицький); Пріська, що досі стояла коло печі, наче громом прибита, при тім слові Грицьковім уся затіпалася (Панас Мирний); Вийшли з палацу, неначе громом прибиті. Йшли до графа дідичами, а вийшли од його од нього старцями: хоч бери торбу та йди на жебри (І. Нечуй-Левицький); Дівчинка стояла наче приглушена громом (О. Донченко); Вона стоїть серед хати, мов заворожена, мов громом приглушена (Ю. Збанацький); Од такої речі троє недавно веселих, щасливих людей стало на одному місці нерушимо, немов громом пришиблені (І. Нечуй-Левицький).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
Всередині бавилось якесь молоде товариство (так, спортивні костюми й лосіни, і ты называла меня своим солнечным зайчиком), його кілька разів зачепили ліктями, поки він пробивався до стійки серед танцюючих (чорт забирай, от так гульня з чистого четверга на страсну п’ятницю! — подумав би хтось інший і здивувався), але Карл Йозеф уже давно нічому не дивувався, як не дивувався й тому, що, прибитий внутрішніми задушливими хвилями до бару, ніяк не може дочекатись уваги з боку господині — та саме була зайнята кокетуванням із кимось набагато ближчим та ріднішим, а точніше з якимись двома типами, що їм удесяте відмовлялася давати на бороду.
Джерело: literary_fts