пригостити[пригости́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
(докон. до пригощати / див. пригощати) пригоща́ти - а ю, - а єш і приг о щувати, -ую, -уєш, недок. , пригост и ти, -ощ у , -ост и ш, док. 1》 перех. і без додатка . Виявляючи велику увагу, гостинність, доброзичливість до кого-небудь, частувати їжею, питвом. || також чим . Пропонувати з'їсти, випити що-небудь. 2》 перех. , перен. , розм. Бити, катувати, нищити кого-небудь. 3》 тільки док. , неперех. , заст. Погостювати.
(докон. до пригощати / див. пригощати) ПРИГОЩА́ТИ, а́ю, а́єш і ПРИГО́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИГОСТИ́ТИ, ощу́, ости́ш, док. 1. кого і без прям. дод. Виявляючи велику увагу, гостинність, доброзичливість до кого-небудь, частувати їжею, питвом. Гості таки бували в них мало не щотижня суботніх чи недільних вечорів. Зустрічали їх привітно, щиросердо, пригощали смачно й сито (В. Козаченко); Хазяї гостей пригостили, почастували обідом. Гості подякували (Остап Вишня); * Образно. Вміли сховати високі Карпати, Вміли пригощати, вміли напувати, Відвести від нього [О. Борканюка] силу навісну (Л. Забашта); // також чим. Пропонувати з'їсти, випити запалити що-небудь. Ходять по саду. Валя, як гостинний хазяїн, все показує, розповідає, пригощає то тим, то іншим (С. Васильченко); – А дозвольте, товаришу герой, і дідові папіроскою побалуватись. – Прошу, – пригощує його Петро (А. Головко); Посидіти запрошувала [баба Орина], чайком пригостити ладналась (Яків Баш). 2. кого, перен., розм. Бити, катувати, нищити кого-небудь. – Скажи купцеві своєму, нехай зброї нам побільше везе, будемо незабаром шляхту пригощати... – мовив П'ятикоп, вертаючи охоронну грамоту сотникові (Н. Рибак); Ви хочете напасти? .. Готуйтесь, королі! Ми так вас будемо стрічати, так шанувать, Гойдать, пригощувать – аж поки навік не клюнете землі (П. Тичина); – Як луснув [Олійниченко] нагаєм по спині, так сорочка й прикипіла. – Та за що се так він пригостив тебе? (Б. Грінченко); – Не підведи, – до кулемета Боєць звертався у думках, Й гашетки пріли у руках. – Ось бачиш, сунуть [фашисти] з очерету. Немов чорти, руді чорти... Отак їх, добре пригости!.. (М. Стельмах). 3. тільки док., заст. Погостювати. Безліч дуків він стрівав Та панів на всіх дорогах, А ніхто його не звав Пригостити, крім убогих (П. Грабовський).
«пригостити» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
дієслово · 17 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| пригостимо́ | майбутній, множина, 1 ос. |
| пригости́м | майбутній, множина, 1 ос. |
| пригостите́ | майбутній, множина, 2 ос. |
| пригостя́ть | майбутній, множина, 3 ос. |
| пригощу́ | майбутній, однина, 1 ос. |
| пригости́ш | майбутній, однина, 2 ос. |
| пригости́ть | майбутній, однина, 3 ос. |
| приго́щено | |
| пригості́м | наказовий, множина, 1 ос. |
| пригості́мо | наказовий, множина, 1 ос. |
| пригості́ть | наказовий, множина, 2 ос. |
| пригости́ | наказовий, однина, 2 ос. |
| пригости́ти | інфінітив |
| пригости́ла | минулий, жін. |
| пригости́в | минулий, чол. |
| пригости́ло | минулий, сер. |
| пригости́ли | минулий, множина |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| пригости́ть | інфінітив |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
пригости́ти / пригоща́ти бере́зовою ка́шею кого, жарт
Відшмагати різкою, лозиною когось. З березових гілочок вив’язуються добрячі мітли, а також гнучкі віники, з котрих легко можна висмикнути лозину, щоб пригостити неслухняних дітей березовою кашею (О. Левада).
Фразеологічний словник української мовипригощати / пригостити березовою кашею кого, жарт
Шмагати різкою, лозиною когось. З березових гілочок вив'язуються добрячі мітли, а також гнучкі віники, з котрих легко можна висмикнути лозину, щоб пригостити неслухняних дітей березовою кашею (О. Левада).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
А що морському царству, хоч і скільки віслюк мандрував із мушлею, все ще не видно було ні кінця, ні краю, і кожний з морських насельників від кита до інфузорії, що подибував віслюка, пам'ятаючи наказ володаря води гідно пригостити суходільного гостя, мірою своїх можливостей вшановував віслюка, то невдовзі віслюк так призвичаївся до вихвалянь і вшановувань, що й сам повірив у свою надзвичайність.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger