прийматися[прийма́тися]

ПРИЙМА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРИЙНЯ́ТИСЯ, рідко ПРИНЯ́ТИСЯ і діал. ПРИЙМИ́ТИСЯ, прийму́ся, при́ймешся, док. 1. тільки 3 ос. Приживлюватися після пересадження (про розсаду, дерева, кущі), сходити (про посіяне), починати рости. Посадить вона дерево в садку, дерево швидко приймається і за літо вижене паростки вище од хати (І. Нечуй-Левицький); Мелася насіяла всячини, і усе прийнялося, зійшло і проквітало (Марко Вовчок); Якщо йшов [Липтак] по гриби чи просто на прогулянку в ліс, кожного разу відвідував троянду, яка прийнялася, росла, наче з води, радувала його (М. Томчаній); * Образно. Потроху прийметься насіння, Що розсівали навкруги, Зросте міцніше покоління, Що не подужають враги (П. Грабовський); // Успішно прищеплюватися (про деякі профілактичні щеплення). Віспа прийнялася; // перен. Ставати звичним, укорінюватися, закріплюватися. Щоби пісня прийнялася в народі, вона мусить набрати народного характеру не лише у змісті і вислові, але передусім у формі, тобто в своїй ритмічній будові (з наук. літ.); // перен. Ставати стійким (про почуття). Ватя його заінтересовувала тут на селі, серед сільської тиші та спокою, але те почування не глибоко прийнялося в його серці (І. Нечуй-Левицький). 2. за що. Вважатися чим-небудь. Ревнощі ніколи й ніде не приймаються за докази (П. Загребельний). 3. чого, діал. Дотримуватися. – Громада приймається того, що пан кажуть. Громада не хоче пана руйнувати (І. Франко); – Я такого права не приймаюся, – сказав рішуче Гриць. – Як мені нема права в громаді, то я йду деінде (Л. Мартович). 4. заст. Братися (у 2–5 знач.). – Приймайся [сину] краще коло землі. Не все ж чужим та чужим її робити (Панас Мирний); [Максим:] А мені ще треба до світа вставати та за косу прийматись, там треба викосить осьмушку ячменю шинкареві (М. Кропивницький); Заспокоївшись трохи, він знов приймавсь за роботу, носив воду і дрова, замітав двір, так, наче нічого не сталось (М. Коцюбинський); [Антоніо:] Безмірну дяку винен я за теє, магістре найславутніший, що ви моєї справи прийнялись так пильно (Леся Українка); Чура сів коло його да й прийнявсь за снідання (П. Куліш); “Пора нам розстатися вже з пануванням”, – подумав Аркадій Петрович, защібаючи лівий манжет і, прийнявшись за правий, згадав одразу, як гула радісно сходка, коли він пояснив їй права народу на землю (М. Коцюбинський); Приймився б [бельгієць] керувати фабрикою церезину, коли підприємець запевнить йому семилітню безпереривну [безперервну] службу і 5000 ринських плати на тиждень (І. Франко); Дівчата, бачачи, що їх постояльці не заньмають [займають], прийнялись за свої хитрощі (Г. Квітка-Основ'яненко). 5. тільки док., розм., рідко. Звільнити місце, прохід, відійти. Дорош .. скоро розгледів людську постать, що зі словами: “Приймись, щоб тобі була здохла до вечора!” – стала пробиратися поміж коровами до виходу (Григорій Тютюнник). 6. тільки недок. Пас. до прийма́ти. В оголосці [оголошенні] нічого не було виречено про те, що в альманах приймаються і драматичні утвори (Панас Мирний); Сальви на його честь, почет і схиляння, урочисті пишні зустрічі – все приймалося Наполеоном як цілком заслужене (П. Кочура); Тілько коло глухої залізної брами перекинули залізний місток, та й той часто-густо приймався (Панас Мирний). ◇ (1) [І] за холо́дну во́ду не прийма́тися / не прийня́тися, заст. – те саме, що [І] за холо́дну во́ду не бра́тися / не взя́тися (див. бра́тися). Почне [Настя] Параску умовляти: як таки так цілий вік прожити, щоб і за холодну воду не прийнятися? (Панас Мирний).