прийменник[прийме́нник]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
прийме́нник -а, ч. , лінгв. Незмінне службове слово, що вказує на відношення керованого іменника, а також займенника і числівника до керуючого слова.
ПРИЙМЕ́ННИК, а, ч., лінгв. Незмінне службове слово, що вказує на синтаксичне підпорядкування іменника, а також займенника і числівника. Прийменники бувають прості або первісні (в, на, при, під, над і т, д,) і складені (попід, поміж, поза, з-під) (з наук. літ.); Зрозуміло, що не можуть виступати в ролі логічних центрів службові частини мови – прийменники й сполучники, які не мають самостійного значення, а служать для виявлення відношень та зв'язків між словами (з навч. літ.).
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 16 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | прийме́нник | прийме́нники |
| Родовий | прийме́нника | прийме́нників |
| Давальний | прийме́нникові / прийме́ннику | прийме́нникам |
| Знахідний | прийме́нник | прийме́нники |
| Орудний | прийме́нником | прийме́нниками |
| Місцевий | прийме́нникові / прийме́ннику | прийме́нниках |
| Кличний | прийме́ннику | прийме́нники |
Літературні засвідчення
…ри [чоловіка], по чотири. А котрого дня, було,1 не вб’є кого — тоді сумував, а коли вб’є кого — тоді веселий був. 1254-55 1255-57 5 В Іп. і Хл. «в Полониноу», очевидно, помилково; прийменник «в» не поєднується зі словом «полонина», та й означення це буде зовсім невиразним. 6 Афон. Але потім увійшов страх божий у серце його. Надумав він собі, що слід прийняти святе хре…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 11 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger