прикраса[прикра́са]

прикра́са -и, ж. 1》 Те, що оздоблює або служить для оздоблення чого-небудь; оздоба. || Предмет, що служить доповненням до одягу, признач. для прикрашання. 2》 Те, що своєю присутністю додає краси чому-небудь. || Те, що прикрашає чиєсь життя, перебування де-небудь. || Те, що додається до правди з метою прикрашення дійсності. Говор и ти без прикр а с — висловлювати об'єктивну думку, говорити правду. || Засіб художнього вираження (в мові, музиці). 3》 Те, що вирізняється своєю досконалістю. || Той, хто вирізняється у своєму середовищі позитивними якостями, рисами.

ПРИКРА́СА, и, ж. 1 . Те, що оздоблює або служить для оздоблення чого-небудь; оздоба. Під стіною стояло високе залізне, з блискучими мідяними прикрасами ліжко з горою перин і подушок (Ірина Вільде); Біля однієї з секцій на першому поверсі Центрального універмагу особливо багато покупців: тут продають ялинкові прикраси (з газ.); Орнамент (що дослівно означає – прикраса, оздоблення), як відомо, у прикладних мистецтвах є суттєвим елементом художнього образу (з наук. літ.); * Образно. Я пам'ятаю, як я здивувався Нечуваній, високій простоті. Він [М. Кропивницький] одкидав прикраси золоті, Щоб діамант, як сонце, сам пишався (М. Рильський); // Предмет, що служить доповненням до одягу, признач. для прикрашання. [Хуса:] Прикраси в тебе є? [Йоганна:] Нема нічого (Леся Українка); В пізньопалеолітичний період з'являються прикраси у вигляді різноманітних підвісок з бивня мамонта, просвердлених зубів…