принишкнути[прини́шкнути]

ПРИНИ́ШКНУТИ, ну, неш, док. 1. Перестати рухатися й видавати звуки; завмерти. Всі принишкли, і так тихо стало в покої, що чути було, як потріскують свічки на роялі (З. Тулуб); Щось підозріло зашелестіло в кущі глоду і поповзло. Хлопці спочатку були злякалися і принишкли (О. Копиленко); Почувши стукіт копит, вона [пташина] занепокоїлась, принишкла, а потім безтурботно вискочила на купину (М. Стельмах); // Намагаючись бути непоміченим, застигнути де-небудь; причаїтися. Янко наблизився до старої яблуні над ровом. Гарик принишк за кущем (М. Трублаїні); Прийшли діти до рівчака, зарослого низькими кущами. Василь пригнувся, принишк (О. Копиленко); // Перестати віяти (про вітер). Вітер принишк у густому очереті понад ставом (В. Кучер); // Стати нерухомим, перестати утворювати звуки від припинення дії зовнішньої сили (про предмети). Лежить, не зворухнеться на воді латаття, біліють великі квіти лілей, таємничо принишкли очерети (О. Гончар); Принишкли скуті льодовим покровом бурхливі хвилі на Каховському та Кременчуцькому морях (з газ.); // перен. Виявлятися неяскраво, невиразно, бути прихованим (про почуття). Обличчя в неї було таке перелякане. Такий жах принишк і тремтів їй в очах (А. Головко); В глибині цих синіх, як морське плесо, очей принишкла, здавалось, якась нерозгадана журба-таємниця (О. Донченко). 2. перен. Перестати активно діяти; притихнути. Каленяк уже давно не бачив свою дружину такою смирною. Побоювався, що вчинить веремію, а вийшло навпаки – принишкла (М. Ю. Тарновський); Хома відразу витверезився, принишк (О. Довженко); // Перестати виявляти ознаки життя, діяльності. Люди відразу ж розсміялися. І цей сміх продовжив життя палацу [панському], який принишк тепер, неначе за чавунною огорожею побувала чума (М. Стельмах); Ціле містечко Августове принишкло, терпляче підставивши боки своїх хаток під осінню зливу (Олесь Досвітній); Принишкнувши в складках місцевості, густо зеленіли фарбованими стволами батареї (О. Гончар); * Образно. Майнула думка повернути просто степом до Карасу. Навіть схопився [Саїд], але то була тільки іскра незгаслої ще Саїдової енергії, що блиснула й одинока принишкла (Іван Ле); // Перестати діяти (про машини, механізми). Малого в сховище внесли, принишкли телефони (М. Рудь); Тихо в полі. Принишкли гармати (О. Довженко).