приставати[пристава́ти]

пристава́ти -та ю , -та є ш, недок. , прист а ти, - а ну, - а неш, док. 1》 Прилипати, приклеюватися до чого-небудь. || Щільно прилягаючи, прикріплюватися або притулятися до кого-, чого-небудь. || Щільно облягати (про одяг). || перен. Привертати чию-небудь посилену увагу; міцно запам'ятовуватися. Прист а в душ е ю (с е рцем і т. ін.) хто до кого — чого – хтось, полюбив, уподобав кого-, що-небудь. 2》 розм. Передаватися комусь ( перев. про хворобу). 3》 перен. Закріплюватися за ким-небудь постійно (про назву, прізвисько і т. ін.). 4》 розм. Набридати кому-небудь своїми вимогами, запитаннями і т. ін.; прискіпуватися. || з ким – чим . Постійно набридати тим самим. || перев. недок. Переслідувати кого-небудь залицянням. 5》 до чого , куди , де , також у сполуч. зі сл. до берега. Те саме, що причалювати 2). 6》 перев. док. , розм. Оселитися де-небудь, у когось. || до кого . Піти до кого-небудь служити, навчатися у когось ремеслу і т. ін. || до кого . Одружившись, перейти жити до чоловіка або жінки. Пристати в прийми . 7》 Ідучи або їдучи, ненадовго зупинятися де-небудь. || Зупиняючись у дорозі, розташовуватися де-небудь тимчасово. 8》 Приєднуватися до кого-, чого-небудь, іти за кимсь, чимсь. || Прибиватися до череди, зграї і т. ін. (про тварин). || Приєднуючись до кого-небудь, робити те саме, що й він (вони). || Приєднуючись, брати участь у якій-небудь справі; підтримувати когось, щось своєю участю. || Ставати членом, учасником якої-небудь групи, спілки і т. ін. || до кого , на що . Ставати чиїмсь прихильником, приєднуватись до певного світогляду, певних думок, тверджень і т. ін. || заст. Переходити до іншої віри. Приставати до гурту . Приставати на пропозицію . 9》 розм. Погоджуватися з ким-небудь у чомусь, давати згоду на щось. Пристати на угоду . 10》 кому , до чого , розм. Гармоніювати з зовнішністю; пасувати. || перен. Відповідати (у 5 знач. ) чому-небудь; задовольняти певні вимоги. Приставати до лиця . 11》 перев. док. , безос. , з інфін. Годиться, слід, дозволено кому-небудь щось робити, якось поводитися ( перев. з запереченням). 12》 Дуже втомлюватися, знесилюватися від утоми. || з інфін. Стомлюватися щось робити. 13》 тільки недок. , з ким , діал. Приятелювати. 14》 мат. Збігатися в усіх своїх точках при накладанні (про геометричні фігури).

ПРИСТАВА́ТИ, таю́, тає́ш, недок., ПРИСТА́ТИ, а́ну, а́неш, док. 1 . Прилипати, приклеюватися до чого-небудь. Пальці послине [послинить], щоб тісто не приставало, то й вщипне тіста, та на сковороду ув олію (Г. Квітка-Основ'яненко); Він розкушує його [плід грушки]: холодний терпкий сік освіжав уста, до піднебіння пристають дрібні насінинки (М. Стельмах); Відрізана скибка до хліба не пристане (Номис); Йому снилось, що він дивився на свої руки, чи не пристало до них чого... (М. Коцюбинський); Дощ одразу облив Клима, мов з відра. Вода з голови стекла за комір, сорочка пристала до тіла (Я. Гримайло); // Щільно прилягаючи, прикріплюватися або притулятися до кого-, чого-небудь. Двері покривилися, не пристають щільно (Панас Мирний); У хаті світилося. Хоч вікна були позатуляні шматками, та не щільно пристали до вікон, і видно було згори вузенькі смужечки світла (А. Головко); * Образно. Гірко дивитись на ту ниву, що оре Семен: так вона прийшлася до його, Романової, ниви, так пристала, наче столяр припасував... (М. Коцюбинський); // Щільно облягати (про одяг). Піднялася [Аглая-Феліцітас]. Висока, в чорнім зимовім костюмі, що тісно пристав до тіла (О. Кобилянська); Чи тепер якісь нові матеріали виробляють, що хустина до голови пристати не хоче? (Ірина Вільде); // перен. Привертати чию-небудь посилену увагу; міцно запам'ятовуватися. [Бондар:] Ай, Тарас! А я думав, що ти так вже загартувався в козацькім ділі, що пісня про кохання до тебе не пристане!.. (І. Карпенко-Карий); Коли Петро вперше побачив Тосю, вона саме сміялася чогось, і звук цього сміху пристав до його пам'яті, як буває пристає вперше почута мелодія! (Ірина Вільде). 2. розм. Передаватися комусь (перев. про хворобу). – Синочку! Пізно вже... ти спав би. Ну, я тебе перехрещу, щоб ніщо лихе до тебе сонного не приставало, – мовила Катря (Панас Мирний); Тисячами збивались вони [чумаки] весною біля бериславської переправи з своїми рипучими мажарами, в полотняних штанях та сорочках, густо виквасаних [вимазаних] дьогтем, щоб чума не пристала... (О. Гончар). 3. перен. Закріплюватися за ким-небудь постійно (про назву, прізвисько і т. ін.). [Деїфоб:] Ну, пам'ятай.., до тебе ймення зрадниці пристане віднині і довіку (Леся Українка); Назва якраз пристала до діла, з того часу Зелена горка [гірка] звалася більше Золотим горішком (Панас Мирний). 4. розм. Набридати кому-небудь своїми вимогами, запитаннями і т. ін.; прискіпуватися. Соломія покрутилась, повертілась коло Романа, помовчала, а далі знов почала приставати: – Кажи-бо, Романе, чи даси мені грошей? (І. Нечуй-Левицький); Діти бігали скрізь, бачили, як ковачі зброю готують, приставали, щоб і їм зробили (А. Хижняк); – Хто ви такі? – приставав він до низенького дядька (Григорій Тютюнник); Пристав, як пан за подушне! (прислів'я); От як уже всі добре усядуться та пристануть пильно до баби, то вона всміхнеться .. “Ну, бабусю, серце, ну кажіть вже казочку, голубочко, зозулечко!” (Дніпрова Чайка); Шила [Яресьчиха] дочці Вусті [бурлацьку торбу] .., а Данько – найменший – пристав, ув'язався в одну душу: – Пошийте й мені! (О. Гончар); // з ким – чим. Постійно набридати одним і тим самим. [Грицько:] Матері отак судити та гнівом карати свою дочку не приходиться. [Одарка:] Та чого ви пристали до мене з тією Химкою? (Панас Мирний); День видався похмурий, і, може, тому настрій у Миколи Павловича був поганий. А тут мати пристає з різними дурницями (П. Кочура); // перев. недок. Переслідувати кого-небудь залицянням. Як тільки Денис почав читати ті місця, де Возний приставав до Наталки з своїм залицянням, усі підняли регіт (І. Нечуй-Левицький); [Химка:] Почало літо минати, панич ще більше пристає (Панас Мирний). 5. до чого, куди, де, також у сполуч. зі сл. до берега. Те саме, що прича́лювати 2. Ото було, як опівночі, то й пливуть човни Дніпром, та й пристають під старою вербою (Марко Вовчок); [Настя:] Не бійся, дочко!.. Поставлю знак запорожцям, щоб знали, куди приставати човнами (І. Нечуй-Левицький); – Ти, Іване, до берега приставай, – крикнув пан до одного з гребців, – а ти, Пилипе, отой човен тягни до берега (Панас Мирний); Скіфи [човни] літають по тихій холодній воді, .. Інна Варламова перша пристає до берега (В. Собко); Баркас підскакував на місці, хлюпав, як риба, і не міг пристати до берега (М. Коцюбинський); Пристали рибалки до берега, витягли човни на берег, розкидали мокрі сітки по лозах (І. Нечуй-Левицький); * Образно. Поїзд оминув головну станцію Запоріжжя і, зігнувши гадючкою довгу валку вагонів, щосили подався ліворуч, щоб обійти навколо міста і пристати до південної малорухливої станції (Олесь Досвітній). 6. перев. док., розм. Оселитися де-небудь, у когось. Напевне ніхто не знав, .. де вона пристала на життя (Марко Вовчок); Давно вже шукала вона доброї душі, щоб пристала до неї та помогла спокійніше віку дожити (Л. Яновська); // до кого. Піти до кого-небудь служити, навчатися в когось ремеслу і т. ін.…