пристосовуватися[пристосо́вуватися]

пристосо́вуватися -уюся, -уєшся, недок. , пристосув а тися, - у юся, - у єшся, док. 1》 Набуваючи відповідних рис, навичок, уміння і т. ін., освоюватись у певних умовах (про людину). || Виробляючи в собі відповідні якості, властивості і т. ін., ставати здатним, звичним до чого-небудь (про живі організми). || Звикати до нового, незнайомого місця, середовища, незвичних умов життя і т. ін. || розм. Зручно влаштовуватися, розташовуватися де-небудь. || Приводити свої дії, поведінку і т. ін. у відповідність із чим-небудь. || Узгоджуватися одне з одним у якомусь відношенні, уподібнюватися одне до одного. || перен. Змінювати свої погляди, переконання, смаки, уміло пристосовуючись до обставин. || перен. Змінюватися, набувати нових форм, ознак, якостей залежно від обставин, оточення і т. ін. 2》 тільки недок. Пас. до пристосовувати .

ПРИСТОСО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИСТОСУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док. 1 . Набуваючи відповідних рис, навичок, уміння і т. ін., освоюватися в певних умовах (про людину). Тепер уже хтось добре знає всі можливі капризи тутешнього клімату і вміє так до них пристосовуватись, що й повітря заживає і не застуджується, а спочатку було не вмів, і через те раз таки розклеївся (Леся Українка); Людина може існувати тільки тому, що вона пристосовується до природи і пристосовує її до своїх цілей (з наук.-попул. літ.); Калитка скуповує землю і в селян, що розорилися, і в поміщиків, які не змогли пристосуватися до нових умов, не витримали конкуренції і змушені продавати свої маєтки (з наук. літ.); // Виробляючи в собі відповідні якості, властивості і т. ін., ставати здатним, звичним до чого-небудь (про живі організми). Відомо, що бур'яни пристосовуються до посівів тих культурних рослин, які мають однакові з ними біологічні властивості (з наук. літ.); Температурний фактор, безперечно, впливає на мікроорганізми атмосферного повітря. Проте в умовах високих шарів атмосфери мікроорганізми, очевидно, пристосовуються до різких змін температури, можуть довго перебувати при низьких температурах (з наук. літ.); // Звикати до нового, незнайомого місця, середовища, незвичних умов життя і т. ін. Вона відразу вжилася в гірську атмосферу і ввела в неї дітей. Та й о. Василь скоро пристосувався (Г. Хоткевич); Наші галицькі селяни пристосувалися до кепського харчу. Але се пристосування має також границю (В. Стефаник); Від усіх йому перепадало, бо ніяк він не міг пристосуватися до суворих звичаїв (О. Іваненко); // розм. Зручно влаштовуватися, розташовуватися де-небудь. Червонощока перекупка квітів, яка так пристосувалась, що з своєї позиції на ринку одна з перших завжди помічає свіжі повідомлення на церковному мурі, залишає гурт і біжить до своїх кошиків з квітами (Ірина Вільде); // Узгоджувати свої дії, поведінку і т. ін. відповідно до чого-небудь. Дід ніколи не калічив мови, розмовляючи з ним, не пристосовувався до дитячої говірки, а серйозно й статечно бесідував (Ю. Яновський); // Узгоджуватися одне з одним у якомусь відношенні, уподібнюватися одне до одного. Акомодація – фонетичне явище, при якому суміжні приголосні й голосні звуки пристосовуються один до одного, внаслідок чого властивості одного звука частково поширюються на інший (з наук. літ.); // перен. Змінювати свої погляди, переконання, смаки, уміло пристосовуючись до обставин. – Хіба можна так одверто і гостро! – ахкав пробощ Маєвський .. – Тут, пане, треба бути дипломатом, уміти пристосовуватися до всіх обставин, бо інакше не топтатимеш рясту (З. Тулуб); Він пішов шляхом найменшого опору: підкорився своїм противникам і почав до них пристосовуватись (М. Ю. Тарновський); // перен. Змінюватися, набувати нових форм, ознак, якостей залежно від обставин, оточення і т. ін. Сучасні політичні партії швидко пристосовуються до нових умов існування (з газ.). 2. тільки недок. Пас. до пристосо́вувати. Для шкіл пристосовувалися звичайно похмурі монастирські будівлі і селянські хати (з навч. літ.); Будівлі завжди споруджувались з місцевих матеріалів і якнайкраще пристосовувались до клімату (з наук. літ.).