присудок[при́судок]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
при́судок -дка, ч. , грам. Один із двох головних членів двоскладного речення, що означає дію або стан предмета, вираженого підметом; предикат.
ПРИ́СУДОК, дка, ч., лінгв. Один із двох головних членів двоскладного речення, що означає дію або стан предмета, вираженого підметом; предикат. Простий присудок виражається, як правило, особовою формою дієслова (напр. “Я пишу”) (з наук. літ.); Своєрідна в Головка .. будова фрази. У нього багато інверсій, присудок часто стоїть на першому місці (з навч. літ.). △ (1) Ад'єкти́вний при́судок – присудок, виражений прикметником; (2) Дієслі́вний скла́дений при́судок – присудок, що складається з неозначеної форми дієслова і допоміжних елементів – особових форм дієслів або модальних присудкових прикметників. Складений присудок формують два його визначальні різновиди – дієслівний складений присудок та іменний складений присудок (з наук. літ.); Іменна́ части́на при́судка див. части́на ; (3) Іменни́й [скла́дений] при́судок – присудок, до складу якого входить іменник, прикметник, числівник, займенник…
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 16 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | при́судок | при́судки |
| Родовий | при́судка | при́судків |
| Давальний | присудкові / при́судку | при́судкам |
| Знахідний | при́судок | при́судки |
| Орудний | при́судком | при́судками |
| Місцевий | присудкові / при́судку | при́судках |
| Кличний | при́судку | при́судки |
Літературні засвідчення
А галици свою рЂчь говоряхуть, хотячи полЂтЂти на уедіе] Пот. „галичь”, але це зайве, тим більш, що й присудок — у множині. У 1-му вид. „хотять"; виправляємо, гадаючи, що в одній з проміжних копій було „хотя(ч”, а невиразне виносне ч прочитано за т, знов-же це „хотячи” гармоніює до поперед…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 10 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger