приховувати[прихо́вувати]

прихо́вувати -ую, -уєш, недок. , прихов а ти, - а ю, - а єш, док. , перех. 1》 Класти що-небудь у невідоме для інших місце, притримуючи до якогось часу; ховати, заховувати. || Надавати кому-небудь таємний притулок на якийсь час, рятуючи від переслідування, якоїсь небезпеки; переховувати. || Прибирати, перекладати що-небудь кудись для зберігання і т. ін. || Брати що-небудь на зберігання. || Відкладати, заощаджувати для чогось (гроші). 2》 Тримати що-небудь у таємниці, не розголошувати чогось; таїти, затаювати. || Замовчувати що-небудь, не розповідати про щось з певною метою. || Не показувати, не виявляти кого-, чого-небудь з певною метою. 3》 Маскувати, прикривати певним чином свій справжній душевний стан, свої почуття, єство і т. ін. || Не виявляти, не показувати свого справжнього фізичного стану. || Стримувати, гамувати свої справжні почуття. 4》 Робити що-небудь менш помітним, не зовсім виразним; скрадати. || Маскувати, прикривати щось чим-небудь. || Робити непомітним, невидимим для інших. 5》 перен. Мати в собі щось непомітне з першого погляду, містити певні потенціальні можливості.

ПРИХО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИХОВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. 1 . Класти що-небудь у невідоме для інших місце, притримуючи до якогось часу; ховати, заховувати. Вона тоді зараз обітерла очиці, і побігли ми до гаю, приховавши відра свої понад ровом у бур'янах (Марко Вовчок); – Чи не випити нам ще до подушки? Тут в моїй келії є з пляшка настоєчки. Я ховаюсь-таки од своєї жінки, – осьдечки я приховав! – сказав о. Хведор (І. Нечуй-Левицький); [Стеха:] Приходь, приходь. От найкраще, як пані підуть у гості, а ти тоді до мене; я тобі й вареничків приховаю... (В. Самійленко); // Надавати кому-небудь таємний притулок на якийсь час, рятуючи від переслідування, якоїсь небезпеки; переховувати. Довгі, плутані шляхи по Україні переходив хлопець після страшної події в Чигирині, приховуючи Богуна від панської кари (Іван Ле); Тільки-но вони приховали Юрка – грюк у двері... Влетів до хати розлютований гітлерівець: – Де партизан? (Остап Вишня); Хороше дівча .. З хутірця повело до села. Де рідня небагата жила, Де мене приховали в хліві (П. Воронько); // Прибирати, перекладати що-небудь кудись для зберігання і т. ін. – Зараз піду... Дайте тілько пляшечки приховаю, щоб не розгубити, бува, по темноті. – І, це кажучи, баба Горпиниха почала при нас розстьобуватися, та, висмикнувши пазуху з сорочки, почала закручувати в неї оті пляшечки (Панас Мирний); Почали вкладатись. І тут виявилося, що ящик занадто тісний, бо треба було приховати майже все, що містилося в кімнатах (О. Гончар); // Брати що-небудь на зберігання. Попрошу Вас приховати їх [зимові речі] у себе до мого приїзду (Леся Українка); // Відкладати, заощаджувати для чогось (гроші). У скрині лежало двадцять п'ять рублів грошей, – з своїх важких заробітків Демко почав приховувати на нову хату (Б. Грінченко). 2. Тримати що-небудь у таємниці, не розголошувати чогось; таїти, затаювати. – Слухай, Ганнусю! Чому ж ти приховувала, що в тебе такий чудовий голос? (В. Козаченко); Дома ніхто не казав, куди саме поїхав батько. І насамперед приховали це від Юрка, бо йому рано займатися політикою... (І. Багмут); Надумав я від Марійки наш замір тим часом приховати (І. Муратов); // Замовчувати що-небудь, не розповідати про щось з певною метою. Його [Міцкевича] листи, висловлювання, окремі факти біографії, публіцистичні статті, особливо останніх років, – приховували, .. фальсифікували запопадливі шанувальники поета із шляхетського табору (М. Рильський); – Де моя мама? Де? – закричав він, здогадавшись, очевидно, що тітонька Ніна приховує від нього якусь страшну вість (А. Шиян); // Не показувати, не виявляти кого-, чого-небудь з певною метою. Довіряйтесь лікарям, фельдшерам, не приховуйте від них хворих! (О. Гончар). 3. Маскувати, прикривати певним чином свій справжній душевний стан, свої почуття, єство і т. ін. Професор Карташов почував себе знищеним. Він через силу приховував розгубленість, відчуваючи на собі погляди юрби (О. Довженко); Він був спокійний, розсудливий і по змозі приховував свої почуття (Ю. Смолич); – Знатиму ваші думки. – Мої думки? – кинувся [Безбородько], наче вколений, але миттю приховав своє збентеження сміхом (Ірина Вільде); // Не виявляти, не показувати свого справжнього фізичного стану. Щоб приховати й не виявити своєї немочі, що точила, певне, його легені чи серце, він раз у раз ходив по хаті (Олесь Досвітній); // Стримувати, гамувати свої справжні почуття. Патер спустив додолу очі, приховуючи радість (З. Тулуб); Хлопець всівся до хурщика спиною, не в силі приховати своєї неприязні до нього (О. Гончар). 4. Робити що-небудь менш помітним, не зовсім виразним; скрадати. Ніхто й не здогадається, яка насправді Нева в усій своїй силі й красі. Брудний, поруділий сніг приховує її від людських очей (О. Полторацький); Гарна постать її.., здавалось, не потребувала шваччиного мистецтва, бо і найкраще плаття могло тільки приховати цю чудову красу (М. Томчаній); // Маскувати, прикривати щось чим-небудь. Повняве обличчя господаря можна було б назвати гарним, аби не заважали глибокий підріз рухливих крильців носа і широкий .. рот. Але ця вада не одразу кидається у вічі: Плачинда вміло приховує її низько опущеними вусами (М. Стельмах); Великі, круглі окуляри в чорній роговій оправі приховали білі поросячі вії й відтінили цупкі рижі брови (Іван Ле); // Робити непомітним, невидимим для інших. Тому що це кашне є двобічним, під час в'язання треба приховувати кольорові нитки попереднього ряду у виробі, підчіплюючи їх крючком (з навч. літ.); * Образно. Буйна зелень хоч трохи тоді [влітку] приховувала од людських очей страшенні людські злидні. Тепер зима оголила все по дворах (А. Головко). 5. перен. Мати в собі щось непомітне з першого погляду, містити в собі певні потенціальні можливості. У процесі роботи я з особливим задоволенням працював над блискучими горьковськими ремарками, що приховують для актора невичерпні можливості дійового збагачення образу (з мемуарної літ.).