Skip to contentПерейти до вмісту
До АтласуАтлас слів (Лексикон)
Лексикон · A-Я · П

причілок[причі́лок]

іменник · «1. Бокова стіна будинку; бокова частина даху. Хата осіла й трохи перехнябилась набік, на причілок (Н.-Лев., II, 1956, 256); Хазяйки білять хати, прикрашають причілки різною глин...»
✓ Питома українська лексикаNot in the practice pool yetЩе немає в наборі практики
Питома українська лексика

Ця форма має українське джерельне підтвердження.

Дані Атласу

готовоЗначення2 картки
очікуєПоходженняочікує джерело
готовоМорфологія16 форм
очікуєНаписання і вимоваочікує джерело
готовоСтилістиказахист питомості
очікуєСиноніміяочікує джерело
очікуєОмонімочікує джерело
очікуєПаронімочікує джерело
очікуєФразеологіяочікує джерело
очікуєПриповідкиочікує джерело
очікуєСтиль і нормаочікує джерело
готовоЗасвідченнялітературний корпус
очікуєКурспоза курсом
очікуєПерекладочікує джерело
готовоWikimediaWikipedia
очікуєЗовнішніочікує добірку

Значення

СУМ-20сучасний тлумачний словник

ПРИЧІ́ЛОК, лка, ч., розм. 1. Бокова стіна будинку; бокова частина даху. Хата осіла й трохи перехнябилась набік, на причілок (І. Нечуй-Левицький); Хазяйки білять хати, прикрашають причілки різною глиною – .. то коричнево-червоною, то сірою, то чорною (Ю. Яновський); Землянка .. мала вигляд буди з дахом. На причілку було вікно на дві шиби (з наук. літ.); Іван лазить по драбині, подає снопи, а вона почервонілими руками прив'язує, пригладжує вкритий причілок (С. Чорнобривець). 2. перен., рідко. Край, кінець чого-небудь. Перебрівши Черемош, Василь лугами дійшов до причілка села (М. Стельмах); Па причілку стола сидів голова кооперації Аврам Кирилович і куняв (Є. Кравченко). (1) На причі́лку (сиді́ти, стоя́ти і т. ін.) – біля бокової стіни будинку (сидіти, стояти і т. ін.). Сидить сотник на причілку Та думку гадає, А Настуся по садочку Пташкою літає (Т. Шевченко); Стара Тиснянчиха і біля неї дві дівчинки стояли на причілку й довго дивились услід невільникам (С. Скляренко).

Грінченко (1907)домодерна фіксація · не переклад

«причілок» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.

Морфологія

іменник · 16 форм · VESUM

Відмінювання
ВідмінокОднинаМножина
Називнийпричі́локпричі́лки
Родовийпричі́лкапричі́лків
Давальнийпричі́лкові / причі́лкупричі́лкам
Знахіднийпричі́локпричі́лки
Оруднийпричі́лкомпричі́лками
Місцевийпричі́лкові / причі́лкупричі́лках
Кличнийпричі́лкупричі́лки

Літературні засвідчення

Гончар О. · Олесь Гончар. Зірниці · 1918
…Хто б це? І за що? Недовго думаючи, взяла ніж, засукала рукава і заходилася вишкрібати дьоготь ножем. Сусідки визирали з-за вуглів, голосно співчували: — І звідки на тебе, Вутанько, така напасть? — Ха! — з удаваною веселістю відповідала Вутанька.— Значить ще не вилиняли мої брови, ще побивається за ними чиєсь дурне серце... І далі шкрябала причілок, наспівуючи. Тим часом її товариші-рибалки сиділи на березі довкола казана, ласуючи свіжою ранковою юшкою. Вони не забули й про Вутаньку, відсипали юшки і на її долю. Розмова точилася навколо незвичайної нічної події, чутка про яку вже докотилася до рибальських куренів. Хата в дьогті — це ж яке на людину тавро...…
literary_fts · 36c5494b_c0000

Джерело: literary_fts

Вікіпедія

Причілок

Причі́лок — бокова стіна будинку або бокова частина даху. Також бічний фасад споруди, торцева стіна прямокутного зрубу. Назва пов'язана з чолом.

Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%87%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BA

Вікісловник · Вікіджерела