пролом[проло́м]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ПРОЛО́М, у, ч. 1. Дія за знач. проломи́ти, проло́млювати і проломи́тися, проло́млюватися. Пролом стіни. 2. Проламаний отвір, зроблений прохід у чому-небудь, діра, продавлена, пробита в чомусь. Гнався постом засідатель На чиюсь біду. Серед ставу й заломився На тонкім льоду. Б'ються соцькі й розсильнії, Б'ються й рибаки, Водять шнури край пролому (С. Руданський); Оточена з усіх боків гусарами, виїздить через пролом у стіні карета коронного гетьмана (Н. Рибак); І раптом – тріск! І раптом – хиже рило [свині] Через пролом продерлося вперед, Звалило вулик І пірнуло в мед (В. Іванович); Козаки рубали вози, розтягували їх і вривалися в утворені проломи (Я. Качура).
«пролом» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
іменник · 17 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | проло́м | проломи |
| Родовий | проло́му | проло́мів |
| Давальний | проло́мові / проло́му | проло́мам |
| Знахідний | проло́м | проломи |
| Орудний | проло́мом | проло́мами |
| Місцевий | проло́мі / проло́мові / проло́му | проло́мах |
| Кличний | проло́ме | проломи |
Літературні засвідчення
Коли недобита німецька піхота ринула в пролом, що утворився, він розвіяв її вщент, але бій припинився ненадовго.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)