просинь[про́синь]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ПРО́СИНЬ, і, ж. 1. Частина синього простору неба, яку видно в розриві між хмарами, у тумані. На горизонті затягують просинь Сірі, як рядна, завіси дощів (М. Шеремет); // Синій колір чистого неба. Я люблю рум'яну осінь, Над садами чисту просинь (М. Стельмах); Небо, тільки-но починає братися на світанок, спершу сивіє .. Трохзи перегодом угадується над степом несмілива тиха просинь (Г. Тютюнник); * Образно. Мелодія котилася берегом річки , бриніла кроками тополь, верб, кленів, яблунь.., грала усмішками на прожилкуватому золотаваму місті й завмирала десь у бездонній небесній просині (Микола Чернявський); З лиця Ніна більше схожа на батька.. В очах – глибока просинь (Ю. Мушкетик). 2. Синюватий відтінок. Він, як усі короткозорі, задумливо мружив проти сонця свої красиві сірі з легенькою просинню очі (Ю. Збанацький); Губи стиснуті міцно, аж просинь обмалювала їх по краях (Ю. Мушкетик).
Морфологія
іменник · 7 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| просині | жін., давальний |
| про́сине | жін., кличний |
| просині | жін., місцевий |
| про́синь | жін., називний |
| про́синню | жін., орудний |
| просині | жін., родовий |
| про́синь | жін., знахідний |
Літературні засвідчення
Альбатроси, як матроси, Хоч ніхто їх і не просить, На Одесу йшли крізь просинь, Хвилю крилами б'ючи.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)