просити[проси́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
проси́ти прош у , пр о сиш, недок. 1》 перех. і неперех. , кого , у кого що , про що , з інфін. , із спол. щоб, заст. о чім , об чім , діал. о що . Звертатися з проханням до кого-небудь, домагатися чогось; спонукати кого-небудь зробити, виконати щось. || з інфін. Пропонувати кому-небудь робити щось. || у формі 1 ос. одн. , з наказ. сп. іншого дієслова . Виражає ввічливе, але настійне прохання до кого-небудь зробити щось або не робити чогось. || перен. , чого . Потребувати чого-небудь, відчувати необхідність у чомусь. Просити пробачення . Прос и ти сл о ва — зголошуватися на публічний виступ. Прос и ти рук и кого, чиєї — звертатися до дівчини або до її батьків з проханням дати згоду на шлюб. 2》 перех. і без додатка , також з інфін. Запрошувати, кликати куди-небудь. || у сполуч. зі сл. староста, боярин, сват, кум і т. ін. Запрошувати взяти участь у якомусь обряді, святі ( перев. весіллі).…
ПРОСИ́ТИ, про́шу́, про́сиш, недок., кого, що і без прям. дод., у кого що, про що, з інфін., із спол. щоб, заст. о чім, об чім, діал. о що. 1. кого, що і без прям. дод. Звертатися з проханням до кого-небудь, домагатися чогось; спонукати кого-небудь зробити, виконати щось. Губернатор .. став її випитувати, об якій нужді вона його просить (Г. Квітка-Основ'яненко); Як той явор [явір] над водою, Степан похилився .. А Ярина То клене, то просить, То замовкне, подивиться, І знов заголосить (Т. Шевченко); Рішили зараз же послать Найбільших десять Жаб на другий бік болота Просить у Долі короля (Л. Глібов); Ослабла [Маруся] й хиталася на коні. Але о спочинок також не просила (Г. Хоткевич); Проси в мене все, що захочеш, Все тобі дам я (М. Зеров); – Я вас, товаришу командир, хочу про одне діло просити... (О. Гончар); Начальник санслужби флоту повернув Заброді обидва рапорти, в яких Павло просив посл…
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 4, с. 600
Морфологія
дієслово · 24 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| проси́тимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| проси́тимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| проси́тимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| проси́тимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| проси́тиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| проси́тимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| проси́тиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| про́шено | |
| просі́м | наказовий, множина, 1 ос. |
| просі́мо | наказовий, множина, 1 ос. |
| просі́ть | наказовий, множина, 2 ос. |
| проси́ | наказовий, однина, 2 ос. |
| проси́ти | інфінітив |
| проси́ла | минулий, жін. |
| проси́в | минулий, чол. |
| проси́ло | минулий, сер. |
| просили | минулий, множина |
| про́симо | теперішній, множина, 1 ос. |
| про́сим | теперішній, множина, 1 ос. |
| про́сите | теперішній, множина, 2 ос. |
| про́сять | теперішній, множина, 3 ос. |
| прошу | теперішній, однина, 1 ос. |
| про́сиш | теперішній, однина, 2 ос. |
| про́сить | теперішній, однина, 3 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| просіте | наказовий, множина, 2 ос. |
| Форма | Позначка |
|---|---|
| про́сить | інфінітив |
| Форма | Позначка |
|---|---|
| просю | теперішній, однина, 1 ос. |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
їсти не просить
Що-небудь комусь не заважає, не завдає турбот. Нехай лежить: воно їсти не просить (М. Номис); Ліда слухала докори .. і відказувала: — Чого викидатиму, коли та макітра ціла? Хай стоїть, їсти не просить. А тільки борщ у горщику смачніший, ніж у каструлі (Є. Гуцало); Всі речі, що (діду Марку) вірно служили, або акуратно на гвіздках розвішані, або складені на полицях. Он і хомут від коня .. приберіг (“Хай висить, їсти не просить ”) (А. Дімаров). каші (їсти) просить, жарт. Подертий і потребує лагодження (про взуття та одяг). Він дав Дикунові свою стару кирею і майже нові чоботи, бо козакове взуття вже давно просило каші (С. Добровольський); І чоб…
Фразеологічний словник української мовипросити руки в кого, кого, чиєї
Звертатися до дівчини (жінки) або до її батьків з проханням дати згоду на шлюб. — Приходив Іщенко, колишній жених Саші, докоряв дівчині нестійкістю, освідчувався в любові і просив руки (В. Гжицький); Нарешті вирішив Гарецький поїхати до Огієвських освідчитись Любі і просити в батьків її руки (П. Кочура).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…ми не навідується до себе, й сповістять в таборовій поліції, мовляв, він пропав безвісти, як це колись із ним уже трапилося, і тоді знову ходи й проси, щоб його десь примістили, а просити — нема на світі гіршого! — і від цього усвідомлення Стецькові ноги самі непомітно урухомилися й винесли його з закамарка професора Кави. Обставина, яку Стецько зауважив щойно на б…
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 1 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger