простак[проста́к]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ПРОСТА́К, а́, ч. 1. розм. Простодушна, нелукава, трохи наївна людина. Мара .. уперше уважно розглянув тестя. Тесть, розуміється старий, не нашого покрою, але він, видно, глибоко демократичний і простак (Б. Антоненко-Давидович); Дивакуватий і веселий Юрко – далебі не простак. Його дума важка і гостра, ритми серця тугі й напружені (Ю. Мушкетик); Іван вирішив не бути простаком і хитрощам священика протиставити хитрощі свої, хлопські (Д. Бедзик). 2. театр. Амплуа актора, який грає простодушну, нелукаву, трохи наївну людину; актор, який виконує такі ролі. 3. заст. Простолюдин. Не дізнав [Іван] ані одної з тих прикростей, яких годі устерегтися кождому сільському простакові, котрий попаде на службу в панськім дворі (І. Франко); Гості розсілися так, що за одним столом були пани, за другим – простаки (з казки).
«простак» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
іменник · 16 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | проста́к | простаки́ |
| Родовий | простака́ | простакі́в |
| Давальний | простако́ві / простаку́ | простака́м |
| Знахідний | простака́ | простакі́в |
| Орудний | простако́м | простака́ми |
| Місцевий | простако́ві / простаку́ | простака́х |
| Кличний | проста́че | простаки́ |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| простаки́ | множина, знахідний |
Літературні засвідчення
("Е-е, — подумав Павло, — та він не такий простак, як здається!").
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: e2u.org.ua (Rysin, Starko et al.)