просунути[просу́нути]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
(докон. до просовувати / див. просовувати) просо́вувати -ую, -уєш і просув а ти, - а ю, - а єш, недок. , прос у нути, -ну, -неш, док. , перех. 1》 Сунути, протягувати що-небудь кудись, крізь щось. 2》 Сунучи, переміщати що-небудь уперед. || перен. , розм. Влаштовувати кого-небудь кудись нечесним способом; протягати. || перен. Сприяти розвиткові, поступальному рухові і т. ін. 3》 перен. Те саме, що висувати 2). 4》 перен. Впроваджувати у що-небудь, поширювати десь.
(докон. до просовувати / див. просовувати) ПРОСО́ВУВАТИ, ую, уєш і ПРОСУВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОСУ́НУТИ, ну, неш, док., перев. що 1 . Сунути, протягувати що-небудь кудись, крізь щось. Міцно чіпляю до сучка ремінь. Ось так вам, так... Просовую голову в зашморг і сам не тямлю : се справжнє чи тільки гра... (М. Коцюбинський); Семенюк подивився на його [Ганенка], хотів щось промовити, але махнув тільки рукою й почав просовувати голку в вушко ґудзика (В. Винниченко); Максим сидить на припічку, просовує в піч то ліву, то праву ногу, щоб нагріти (Є. Гуцало); – Кого ви там вихваляєте так? – спитав він, просуваючи голову у двері (Панас Мирний); Нарешті бовдур повалився. Поширивши трохи дірку, Василь просунув у продухвину руки й піднявся на мускулах (Г. Хоткевич); Притиснувшись до муру, Шмалько просунув ствол мушкета в нішу (С. Добровольський). 2. Сунучи, переміщати що-небудь вперед. Я бачу, що мій партнер розпочинає небезпечний рейд. Знімаю пішака і просуваю свого (П. Колесник); // кого, перен., розм. Влаштовувати кого-небудь кудись нечесним способом; протягати. Навколо підіймається густий частокіл рук. Зітхаючи, підводить руку і Полікарп Сергієнко, хоча й не встиг він просунути когось із своєї, хай самої далекої, рідні (М. Стельмах); // перен. Сприяти розвиткові, поступальному рухові і т. ін. кого, чого-небудь. Тисячі дрібних раціональних нововведень просувають нас уперед далі, ніж один великий стрибок, не підкріплений цеглинами дрібних відкриттів і вдосконалень (П. Загребельний); Хімік майбутнього повинен бути ще й математиком. І тільки тоді можна стверджувати, що хімія стане на порозі великих відкриттів, які просунуть людство вперед по шляху невпинного прогресу (з наук.-попул. літ.). 3. перен. Те саме, що висува́ти 2. 4. перен. Впроваджувати в що-небудь, поширювати десь. Винятково видатні гібриди можна зразу просувати безпосередньо у виробництво як нові сорти (з наук.-попул. літ.); Нові сорти абрикосів, персиків .. дають змогу просунути ці культури у північні райони республіки (з наук. літ.). ◇ Ні́де (нема́є де, ні́куди, заст. ні́где) [й] го́лки (го́лкою, па́льця, па́льцем, ши́лом) встроми́ти (просу́нути, штрикну́ти, ткну́ти, ки́нути) див. встромля́ти ; (1) Ні́де па́льцем просу́нути (д) див. встромля́ти ; (2) Па́льця просу́нути ні́куди (ні́де, заст. ні́где) – дуже тісно де-небудь. У церкву навалило стілько [стільки] – пальця просунути нігде – і все тобі сірома сіра, кріпацтво голодрабе (Панас Мирний).
Морфологія
дієслово · 17 форм · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| просу́немо | майбутній, множина, 1 ос. |
| просу́нем | майбутній, множина, 1 ос. |
| просу́нете | майбутній, множина, 2 ос. |
| просу́нуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| просу́ну | майбутній, однина, 1 ос. |
| просу́неш | майбутній, однина, 2 ос. |
| просу́не | майбутній, однина, 3 ос. |
| просу́нено | |
| просу́нуто | |
| просу́ньмо | наказовий, множина, 1 ос. |
| просу́ньте | наказовий, множина, 2 ос. |
| просу́нь | наказовий, однина, 2 ос. |
| просу́нути | інфінітив |
| просу́нула | минулий, жін. |
| просу́нув | минулий, чол. |
| просу́нуло | минулий, сер. |
| просу́нули | минулий, множина |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| просу́нуть | інфінітив |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
ні́де (й) го́лки (па́льця) встроми́ти (просу́нути)
Дуже багато людей; немає вільного місця. Ото ж людей на улиці і коло хати — ніде й голки встромити (Марко Вовчок); На завтра... пішли (піщани) до пана в Красногорку. Прийшли: стали в дворі коло ґанку — повнісінький двір, ніде голки просунути (Панас Мирний); У церкву навалило стілько (стільки) — пальця просунути ніде — і все тобі.. кріпацтво голодрабе (Панас Мирний).
Фразеологічний словник української мовині́де па́льцем просу́нути
Людей найшло (на весілля) видимо-невидимо.. Сказано: ніде пальцем просунути ні в хаті, ні на дворі... (Панас Мирний).
Фразеологічний словник української мовині́куди го́лки ки́нути
— Дорога була забита втікачами з України, що нікуди було голки кинути (А. Чайковський).
Фразеологічний словник української мовиніде й голки (пальця) встромити (просунути)
Дуже багато людей; немає вільного місця. Ото ж людей на улиці і коло хати — ніде й голки встромити (Марко Вовчок); На завтра… пішли піщани до пана в Красногорку. Прийшли: стали в дворі коло ґанку — повнісінький двір, ніде голки просунути (Панас Мирний); У церкву навалило стілько стільки — пальця просунути ніде — і все тобі. . кріпацтво голодрабе. Усі раді, у всіх очі так грають (Панас Мирний). ніде пальцем просунути. Людей найшло на весілля видимо-невидимо.. Сказано: ніде пальцем просунути ні в хаті, ні на дворі… (Панас Мирний). нікуди голки кинути. — Дорога була забита втікачами з України, що нікуди було голки кинути (А. Чайковський).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
Щоб спіймати Андрія на спанні, треба відчинити "кормушку" (таке віконце в дверях, через яке подається їжу) й просунути в неї голову.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger