протипоказання[протипоказа́ння]

протипоказа́ння -я, с. 1》 Стан організму або певна ознака, що свідчить про шкідливість або неможливість застосування яких-небудь ліків, способу лікування і т. ін. Протипоказання ліків . || Ознака чи обставина, наявність якої унеможливлює застосування або виконання чого-небудь. 2》 юр. Показання, що суперечить показанню іншої особи або виключає його. Протипоказання свідків .

ПРОТИПОКАЗА́ННЯ, я, с. 1 . Стан організму або певна ознака, що свідчить про шкідливість або неможливість застосування яких-небудь ліків, способу лікування і т. ін. Деякі хвороби (активний туберкульоз, малярія) є протипоказанням для переливання крові, оскільки вони викликають алергічні стану організму (з наук. літ.); Основними протипоказаннями щодо купання в відкритих водоймах є різке ослаблення харчування, хвороби серця, значне недокрів'я, запалення нирок (з навч. літ.); // Ознака чи обставина, наявність якої робить неможливим застосування або виконання чого-небудь. Природних протипоказань для посадки пілотованого корабля на Марс практично нема (з газ.). 2. юр. Показання, що суперечить показанню іншої особи або виключає його. Протипоказання свідків.