протокол[протоко́л]

протоко́л -у, ч. 1》 Результат реєстрації в хронологічній послідовності інформації про хід деякого процесу. || Документ, який містить запис усього, про що йшла мова на зборах, засіданні, допиті і т. ін. 2》 Документ, який засвідчує певний факт, подію і т. ін. і має юридичне значення. 3》 Писемна угода між державами; одна з назв міжнародного договору. 4》 У судочинстві – документ про проведення певних дій, про їх зміст і наслідки. Дипломат и чний проток о л — сукупність загальноприйнятих у міжнародних відносинах правил, що визначають порядок здійснення дипломатичних актів. 5》 У мережах передачі даних – сукупність семантичних та синтаксичних правил, що визначають процедуру обміну даними між функціональними пристроями систем. Кан а льний проток о л — протокол, що регламентує встановлення, підтримання та роз'єднання логічного інформаційного каналу. Мер е жний проток о л — рівень протоколу, який…

ПРОТОКО́Л, у, ч. 1 . Документ, який містить запис усього, про що йшла мова на зборах, засіданні, допиті і т. ін. Цей начальник над усе любив накази й протоколи, в яких він бачив дзеркало своєї роботи. Він дуже пильнував їх і вимагав, щоб у протоколах неодмінно фіксувалося, хто саме промовив і що (Б. Антоненко-Давидович); – Ану, дай сюди протокол сьогоднішніх зборів. І, вихопивши з рук секретаря кілька списаних олівцем листочків, Матюша швидко розірвав їх на дрібні шматочки (А. Шиян); Валерій Іванович у двох словах пояснив йому про що йдеться: розглядались зауваження, що їх залишила комісія, зокрема щодо “феномена Кульбаки”, як буде потім записано в протоколі педради (О. Гончар); Слідчий натужно скрипів пером, закінчуючи складати протокол дізнання (П. Колесник). 2. Документ, який засвідчує певний факт, подію і т. ін. Почтмейстер роздер конверт і конфіскував ті нещасні і невинні вирізки […