прохання[проха́ння]

проха́ння -я, с. 1》 Ввічливе звертання до кого-небудь з метою домогтися чогось, спонукати кого-небудь зробити, виконати щось; просьба. 2》 Письмове клопотання, заява, складена за офіційно встановленою формою.

ПРОХА́ННЯ, я, с. 1 . Ввічливе звертання до кого-небудь з метою домогтися чогось, спонукати кого-небудь зробити, виконати щось; просьба. Вона докоряла йому в тому листі, що він не прийшов до неї з візитом в Кишиневі, не вважив на її щире прохання (І. Нечуй-Левицький); Він звернувся до парубків з проханням доглянути його коні (М. Коцюбинський); – Джантемир попросив мене передати .. прохання від нього і від усього аулу, щоб допомогли їм винищити вовків (З. Тулуб); На його настійливе прохання, відрядили Захара на літню практику на Україну, до Уманського лісництва (Іван Ле); Ісідор прислухався. Можна було розібрати окремі вигуки, але переважно це було монотонне прохання: “Господи Ісусе Христе, помилуй мене!” (О. Бердник). 2. Письмове клопотання, заява, складена за офіційно встановленою формою. – Ти прийняв прохання, розглянув..? – Все зроблено, і прохання по змісту й по формі розділено на до…