процесор[проце́сор]

ПРОЦЕ́СОР, а, ч. 1. Основний елемент комп'ютера для здійснення обчислень та керування процесами в комп'ютерній системі; власне обчислювальний елемент комп'ютера без периферійного обладнання. 2. Спеціалізована програма оброблення даних, що є частиною програми автоматизації програмування. Процесор бази даних; Процесор вводу-виводу; Процесор друку. △ (1) Те́кстовий проце́сор – програма, що забезпечує редагування текстів у комп'ютері з більш розвинутими, ніж у текстовому редакторі, засобами форматування, перевірки правопису та іншими сервісними можливостями. Для операційних систем розроблено багато прикладних програмних систем (інформаційно-пошукові системи, текстові процесори, комп'ютерні видавничі системи) (з наук. літ.); Word 97 являє собою текстовий процесор, за допомогою якого можна підготувати різноманітні документи будь-якої складності: від звичайних листів і довідок до виразно оформлених рекламних листків і каталогів, статей і книг (з наук.-попул. літ.).