пряжа[пря́жа]

пря́жа -і, ж. 1》 Довга тонка нитка зі зсуканих, порівняно коротких волокон (конопель, льону, бавовни, вовни і т. ін.), яку одержують при прядінні. || Скручені, зсукані нитки, що використовуються для виробництва тканин. 2》 Те саме, що прядіння 1).

ПРЯ́ЖА, і, ж. 1 . Довга тонка нитка із зсуканих, порівняно коротких волокон (конопель, льону, бавовни, вовни і т. ін.), яку одержують при прядінні. Веліла мені мати Тонку пряжу прясти (П. Чубинський); Плаче Оришка – та до попаді: “Матушка! .. я вам сього й того... я вам моток пряжі напряду, – умовте панотця!..” (Панас Мирний); Ось там приперта до лавиці куделя, веретено пряде, крутиться, клубок з пряжею звивається (Н. Кобринська); До сусідів збиралися молодиці на посиденьки, пряли пряжу, .. співали сумних, як зимовий вітер, пісень (Григорій Тютюнник); * Образно. Жінки чудово і з незвичайним терпінням в'яжуть кружева.., і дивно як грубо іноді обходяться вони з тонкою пряжею життя (Б. Лепкий); Спомин – се нитка, добута з пряжі думок золотої (Уляна Кравченко); * У порівн. Мариня знову розсілася на тапчані, розпустила коси, і вже не чесала – тріпала ними, як пряжею (Ірина Вільде); // Скруче…