психічний[психі́чний]

психі́чний -а, -е. 1》 Прикм. до психіка . || Який стосується психіки. || Пов'язаний з внутрішнім світом людини, її настроєм, почуттями тощо; душевний. || Пов'язаний із порушенням психіки. Псих і чна ат а ка — атака, що розрахована на пригнічення психіки і волі противника і вносить паніку в його ряди. Псих і чна дисоці а ція — порушення внутрішнього зв'язку, послідовності та погодженості психічних процесів. Псих і чне навант а ження — навантаження стосовно психічних функцій людини, яке полягає в прийомі та переробці інформації. Псих і чне розщ е плення — порушення єдності психічної діяльності у вигляді розпаду логічної і змістовної єдності розумових процесів. Псих і чний р о зпад — глибоке порушення психічної діяльності, яке характеризується повною зупинкою всіх розумових процесів. Псих і чний склад; Псих і чна організ а ція — а) особливості психіки певної людини; б) особливості психіки…

ПСИХІ́ЧНИЙ, а, е. 1 . Прикм. до пси́хіка. Об'єктом дослідження визначного фізіолога [І. П. Павлова] та його школи була психічна діяльність (з наук.-попул. літ.); Наші розумові засоби підлягають .. психічним законам .. асоціації образів і ідей (І. Франко); Вживання психоактивних речовин, як правило, викликає формування фізичної або психічної залежності від них (з навч. літ.); // Пов'язаний з внутрішнім світом людини, її настроєм, почуттями тощо; душевний. Чи відомий вам такий психічний стан, коли за один рідний згук, один образ рідний ладен буваєш заплатити роками життя?.. (М. Коцюбинський); Ніколи до цієї хвилини Бранко не припускав, що психічні переживання можуть відтворятись [відтворюватись] з такою тотожністю (Ірина Вільде); Серце знемагало, воно було не пристосоване для таких небувалих психічних навантажень (О. Бердник); // Пов'язаний із порушенням психіки. Біохіміки нещодавно з'ясу…