псуватися[псува́тися]

псува́тися псу ю ся, псу є шся, недок. 1》 тільки 3 ос. Робитися непридатним для користування, вживання, споживання і т. ін.; пошкоджуватися. || Втрачати нормальний вигляд, стан, нормальну форму. || Ставати поганим, слабким, пошкоджуватися (про здоров'я, нерви, зір, зуби і т. ін.). || Погіршуватися, ставати холодною, дощовою (про погоду). || Відходити від норми (про мову). 2》 тільки 3 ос. Робитися неприємним, поганим (про настрій, характер, людські взаємини і т. ін.); погіршуватися. 3》 перен. , розм. Підлягаючи негативному впливу, набувати поганих рис, звичок, нахилів; розбещуватися. 4》 Пас. до псувати .

ПСУВА́ТИСЯ, псую́ся, псує́шся, недок. 1. тільки 3 ос. Робитися непридатним для користування, вживання, споживання і т. ін.; пошкоджуватися. Як снасть псується, то чоловік ума [за розум] береться (Номис); Хороший будівельний матеріал, а лежить під двором у дядька, псується (П. Колесник); Авто псувалося неймовірно часто. Кожні п'ять-шість кілометрів Валя зупиняла машину, виходила і починала щось лагодити в моторі (В. Собко); Шпинат промивають безпосередньо перед тепловою обробкою, тому що у вологому стані він швидко псується (з навч. літ.); // Втрачати нормальний вигляд, стан, нормальну форму. Щоб стіни не псувались од дощу, їх мажуть зверху олією, од чого ялинові стіни мають колір червонуватий (І. Нечуй-Левицький); Вода в Сиваші поступово прибувала, броди псувалися, але переправа ще була можлива (Ю. Яновський); // Ставати поганим, слабким, пошкоджуватися (про здоров'я, нерви, зір, зуби і…