псувати[псува́ти]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
псува́ти псу ю , псу є ш, недок. , перех. 1》 Робити непридатним для користування, вживання, споживання і т. ін. (іноді навмисне); пошкоджувати. || Витрачати даремно, марно; переводити. || Різко порушувати нормальний стан, порядок, нормальну форму чого-небудь. || Своєю дією чи впливом пошкоджувати або порушувати що-небудь (про неживі предмети, явища природи). || Завдавати шкоди здоров'ю, нервовій системі, пошкоджувати зір, зуби і т. ін. 2》 Робити неприємним, поганим (настрій, характер, людські взаємини і т. ін.). || Заважати, перешкоджати кому-небудь або самому собі у чомусь. || Порушувати нормальний перебіг якого-небудь процесу, розвиток якоїсь дії. || Робити непривабливим, негарним, неприємним (чийсь зовнішній вигляд). || Своєю присутністю, наявністю порушувати загальний вигляд, форму чого-небудь, робити непривабливим для ока. 3》 перен. , розм. Негативно впливати на кого-, що-небудь, п…
ПСУВА́ТИ, псую́, псує́ш, недок., що. 1 . Робити непридатним для користування, вживання, споживання і т. ін; пошкоджувати. – Відчини-бо, Меласю, – скрикнув знов Михайло, – нехай я дверей не псую! І знов потрушує дверима (Марко Вовчок); Дядькові зозулі були зовсім непотрібні. Навпаки, вони йому велику шкоду робили: випивали соняшники, клювали вишні, псували городину, дірявили дах своїми гніздами (В. Винниченко); – Ні двигуна, ні паровика чи молотарки собі ж ніхто не візьме, а псувати ж для чого, краще ж громадою користуватися будемо (А. Головко); Ненавиділи [раби] працю, недбало поводились із знаряддями праці і часто навмисне їх псували (з навч. літ.); // Змінювати на гірше; поганити, переводити. Пронюхала Мишва, що вже нема Котів, Та швидше до мішків – І почала хазяйнувати, – Не стільки їсти, як псувати (Л. Глібов); // Даремно, марно витрачати. – Та не хапайтеся... Не псуйте куль (І. Баг…
Етимологія
Джерело: ЕСУМ, т. 4, с. 544
Морфологія
дієслово · 23 форми · VESUM
| Форма | Позначка |
|---|---|
| псува́тимем | майбутній, множина, 1 ос. |
| псува́тимемо | майбутній, множина, 1 ос. |
| псува́тимете | майбутній, множина, 2 ос. |
| псува́тимуть | майбутній, множина, 3 ос. |
| псува́тиму | майбутній, однина, 1 ос. |
| псува́тимеш | майбутній, однина, 2 ос. |
| псува́тиме | майбутній, однина, 3 ос. |
| псовано | |
| псу́ймо | наказовий, множина, 1 ос. |
| псу́йте | наказовий, множина, 2 ос. |
| псуй | наказовий, однина, 2 ос. |
| псува́ти | інфінітив |
| псува́ла | минулий, жін. |
| псува́в | минулий, чол. |
| псува́ло | минулий, сер. |
| псува́ли | минулий, множина |
| псуємо́ | теперішній, множина, 1 ос. |
| псує́м | теперішній, множина, 1 ос. |
| псуєте́ | теперішній, множина, 2 ос. |
| псую́ть | теперішній, множина, 3 ос. |
| псую́ | теперішній, однина, 1 ос. |
| псує́ш | теперішній, однина, 2 ос. |
| псує́ | теперішній, однина, 3 ос. |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| псувать | інфінітив |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
псувати / зіпсувати обідню кому і без додатка
Заважати, шкодити кому-небудь у якійсь справі. Тадей Станіславович торкнувся рукою плеча Левченка: — Зіпсував обідню старий донощик. І чарки по-людськи не допив (М. Стельмах). псувати / попсувати (зіпсувати) кров кому. 1. зі сл. собі. Нервувати, дратуватися. Всі ці причепки редактора я передбачив, але мені від того не легше і мушу псувати собі кров (М. Коцюбинський); (Кіттельгавс:) Щоб не псувати собі крові ще більше, то чи не доладніше було б, пане начальнику, попробувати якось миром влагодити? (Леся Українка); Там (у степах) нема хапливості. Там кожний знає, що скільки не хапайся, а все тобі буде небо, та степ, та могили. І тому чоловік со…
Фразеологічний словник української мовипсувати / зіпсувати кров кому
собі. Нервувати, дратуватися. Всі ці причепки редактора я передбачив, але мені від того не легше і мушу псувати собі кров (М. Коцюбинський); Кіттельгавс: Щоб не псувати собі крові ще більше, то чи не доладніше було б, пане начальнику, попробувати якось миром влагодити? (Леся Українка); Там у степах нема хапливості. Там кожний знає, що скільки не хапайся. а все тобі буде небо, та степ, та могили. І тому чоловік собі їде, не псуючи крові хапливістю, і, нарешті, приїджає туди, куди йому треба (В. Винниченко). 2. кому. Завдавати кому-небудь багато неприємностей, клопоту; примушувати нервувати, дратувати когось. Був у нас в ті роки такий собі шаш…
Фразеологічний словникпсувати / зіпсувати обідню кому і без додатка, заст
Заважати, шкодити кому-небудь у якійсь справі. Тадей Станіславович торкнувся рукою плеча Левченка: — Зіпсував обідню старий донощик. І чарки по-людськи не допив (М. Стельмах).
Фразеологічний словникпсувати (шарпати) нерви
чиї і без додатка. Дратувати, непокоїти, виводити з спокійного, урівноваженого стану кого-небудь. Люба мамочко!.. Хоч літературна робота, каже він п. Дерижанов, і псує нерви, та не настільки, як шарваркове життя в великому місті (Леся Українка). 2. собі. Хвилюватися, роздратовуватися, збуджуватися. Маму поцілуй за її поцілунок і попроси, щоб не застуджувалась та не псувала собі нервів (М. Коцюбинський); Чи варто псувати собі через нього нерви? (О. Донченко).
Фразеологічний словникЛітературні засвідчення
…едитися запах солярки, який струмує від вас, пане літун, — парирував Немирич і дуже пошкодував, що поруч не було Амальтеї, бо авіатор мало не всрався зі злості. — Панове, не варто псувати один другому настрій, — благодушно сказав фон Зайонц, пишучи собі чергові очки в "пулю".
Джерело: literary_fts
У курсі — модулі, де зустрічається це слово
Сканування curriculum/l2-uk-en/*/*/vocabulary.yaml · 6 модулі
Переклад
Джерело: dmklinger