пташеня[пташеня́]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
пташеня́ - я ти, с. Маля птаха. Жовтор о те пташен я — молода, недосвідчена людина.
ПТАШЕНЯ́, ня́ти, с. Маля птаха. Пташки саме щебечуть в гаю Та годують свої пташенята (П. Грабовський); Носять їжу своїм дітям лише співочі птахи та сороки, ворони, галки, горлиці. Бо їхні пташенята родяться зовсім безпомічні, голі, часом і сліпі (О. Копиленко); * Образно. Тіні від коней, од воза на землю одкинулись тьмяно .. Пугою ляснув Степан у повітрі: агей, пташенята, ангели! (П. Тичина); Двері з грюкотом розчинились і в нашу кімнату увірвалось кілька озброєних людей. – А, ось вони, пташенятка! Нам-то вас і треба (М. Івченко); Доглядала [мати] Співоче пташеня, малу дочку (Л. Первомайський); * У порівн. Молода полохлива, як пташеня з гаю: заговорить він – вона й очей не зведе (Марко Вовчок); * Образно. * У порівн. За возом наполоханими пташенятами злітав сухий лист (М. Стельмах); * Образно. * У порівн. Доня до неї притулилася, як пташеня в бурю, і все не перестає тремтіти (В. Барка).…
Етимологія
Джерело: Wiktionary
Морфологія
іменник · 15 форм · VESUM
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | пташеня́ | пташеня́та |
| Родовий | пташеня́ти | пташеня́т |
| Давальний | пташеня́ті | пташеня́там |
| Знахідний | пташеня́ | пташеня́т / пташеня́та |
| Орудний | пташеня́м | пташеня́тами |
| Місцевий | пташеня́ті | пташеня́тах |
| Кличний | пташеня́ | пташеня́та |
Синоніми та антоніми
Фразеологізми та сталі вирази
жовтороте пташеня (пташа)
Молода, недосвідчена людина. Полюбуйся на цього майбутнього доктора наук, котрому забракло сил впоратися з жовторотим пташеням (Ю. Бедзик); Марічка відчувала себе жовторотим пташеням (В. Вакуленко); Не могла зрозуміти, як отакі жовтороті пташенята наважуються суперечити самому Ковалеві, не рахуючись з його славою й авторитетом (В. Собко); Призначають у середню школу пташа жовтороте, а потім беруться за голови,— бурмотів він сам до себе, походжаючи по кабінету (Ю. Збанацький)
Фразеологічний словник української мовиЛітературні засвідчення
…алозубили, співали пісень, кляли понуро, саркастично, невідомо що і кого. . В темряві, в галасі, в смороді плакало немовля. Квилило тоненько, і безнадійно, і безконечно. Ячіло, як пташеня, а над ним слізний материн голос, вмовляючи, припадаючи до маляти: — Ну, чого ж ти, моя ясочко?.. Ну, годі... Голівка в тебе болить?.. Боже мій! Ну, ластівочко ж... — і враз з лют…
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: dmklinger