пукати[пу́кати]
Ця форма має українське джерельне підтвердження.
Дані Атласу
Значення
ПУ́КАТИ, аю, аєш, недок., ПУ́КНУТИ, ПУ́КТИ, кну, кнеш, док., діал. 1. Лопатися, тріскатися. Озимина зеленіла пишно, і пупчики на деревах пукали (О. Кобилянська); Пукла шибка (Сл. Б. Грінченка); І чого ти, серце моє, тремтиш як листок на вітрі? І чому ти, серце моє, не пукнеш? (В. Стефаник). 2. Стукати. Кричить баба, репетує, Пукає в вікно (С. Руданський); Ой піду я під віконце, пукну (Сл. Б. Грінченка). 3. Стріляти. Чи там пукне з пістоля, а ми вже думаємо: з пушок палять, і вже вбито кого-небудь (Г. Квітка-Основ'яненко); // Ляскати. Гукали на Івана од хати, але він того не слухав, збирав малини, пукав з листочків (М. Коцюбинський). (1) Пу́кати від смі́ху – дуже сміятися. Співаночок таких вимудрує [Яків], що пукати від сміху (Г. Хоткевич).
«пукати» засвідчено в словнику Б. Грінченка (1907). Це один із найповніших домодерних реєстрів української лексики.
Морфологія
дієслово · 22 форми · VESUM
Інфінітив: пу́кати
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | пу́каю | пу́каємо / пу́каєм |
| 2 особа | пу́каєш | пу́каєте |
| 3 особа | пу́кає | пу́кають |
| Особа | Однина | Множина |
|---|---|---|
| 1 особа | пу́катиму | пу́катимем / пу́катимемо |
| 2 особа | пу́катимеш | пу́катимете |
| 3 особа | пу́катиме | пу́катимуть |
Марковані форми (нестягнені, застарілі, розмовні)
Це нестандартні або стилістично забарвлені форми, які трапляються в поезії, фольклорі та давніших текстах. Вони не належать до сучасної літературної норми.
| Форма | Позначка |
|---|---|
| пукать | інфінітив |
Літературні засвідчення
Співаночок таких вимудрує, що пукати від сміху.
Джерело: literary_fts
Переклад
Джерело: Горох (переклад)