пустий[пусти́й]

пусти́й - а , - е . 1》 Нічим не заповнений (про вмістище); порожній. || Без меблів, речей і т. ін. (про приміщення). || Безлюдний, ненаселений або малолюдний. || Ніким, нічим не зайнятий; вільний. || розм. Пригот. без м'яса, жирів і т. ін.; пісний. || перен. Позбавлений виразу (про очі, погляд). Пуст а пор о да — породи, що входять до складу викопної мінеральної сировини і не мають практичної цінності. 2》 Який має всередині порожнину; порожній, порожнистий. 3》 перен. Позбавлений змісту, убогий змістом; беззмістовний, порожній. || Який не має значення, несуттєвий. Пуст і слов а — позбавлені змісту, сенсу слова, фрази, розмови і т. ін. 4》 перен. Несерйозний, духовно обмежений, легковажний (про людину). 5》 у знач. ім. пуст е , рідко пуст е є, -т о го, с. Те, що не має істотного значення, не заслуговує на увагу; щось поверхове, беззмістовне. 6》 у знач. присудк. сл. пуст е , рідко пуст е є.…

ПУСТИ́Й, а́, е́. 1 . Нічим не заповнений (про вмістище); порожній. Пустого міха не надуть, коли пораз [раз по раз] дірки йдуть (Номис); // Без меблів, речей і т. ін. (про приміщення). Чого тоті [ті] козаки хочуть, чого шукають? Її стодоли пусті, комора без дверей, порожня, хата – гола (В. Стефаник); Повіяло осіннім холодом по пустих світлицях гетьманського двора на Гончарівці (Б. Лепкий); Пуста квартира... Все пограбовано... Сумна лише чорнильниця одна .. стоїть в кутку... (В. Сосюра); // Безлюдний, ненаселений або малолюдний. Піду в край пустий, де й плуг не оре (П. Чубинський); Смутний і невеселий сидів пан судденко, Дем'ян Омелянович Халявський, у своїм хуторі, у пустій хаті, відціль повиганяв усіх з серця (Г. Квітка-Основ'яненко); Вийшла [Катря] на головну, Миколаївську, вулицю. І зразу ж наче провалилася з тиші й сутінів пустого майдану в інший, одмінний світ гулящої метушні (А. Го…