пшениця[пшени́ця]

пшени́ця -і, ж. 1》 Рослина родини злакових, із зерна якої виробляють біле борошно, крупу та інші продукти. 2》 тільки одн. Зерна цієї рослини. || Борошно з зерна цієї рослини.

ПШЕНИ́ЦЯ, і, ж. 1 . Рослина родини злакових, з зерна якої виробляють біле борошно, крупи та інші продукти. Надійшли жнива, достигла Василева пшениця – така гарна, колос у колосі (Марко Вовчок); – Україна, – почав старший, – теж льва [лева] у гербі має, і краски [фарби] її такі ж, як у нас, золото блакитні, як їхнє небо, і і пшеницею покриті лани (Б. Лепкий); Круторогий, сивий віл Архирей, що підбирався з лугу до молоденьких, дуже смачних сходів пшениці, зараз же зупинився й зробив вигляд, що пшениця його зовсім не цікавить і маленький, чорненький хазяїн його даремно кричить (В. Винниченко); Про сонце розповім, що награє ланам, Про золото пшениць, що села облягає (М. Зеров); Чорною тінню зійшла кощава, безхлібна осінь... І далі все долу й долу до голої, висмоктаної землі, хилились стебла пшениці (Б. Антоненко-Давидович); Поле все зелениться. Буйно пішла пшениця і широким листом поважно к…