підводити[підво́дити]

підво́дити -джу, -диш, недок. , підвест и , -ед у , -ед е ш; мин. ч. підв і в, -вел а , -вел о ; док. , перех. 1》 Ведучи, тримаючи, наближати кого-небудь до когось, чогось. || За допомогою механізму, пристрою і т. ін. наближати до чого-небудь (машину, судно і т. ін.). || Спрямовуючи, наближати що-небудь до когось, чогось. || у сполуч. зі сл. вода, газ і т. ін. Споруджуючи спеціальний провід, сполучати його з чим-небудь. || перен. , у сполуч. зі сл. розмова, мова. Спрямовувати розмову, наближати її до бажаного кінця, результату. || перен. Готувати кого-небудь до сприйняття певної думки, виконання певних дій і т. ін.; бути причиною такої підготовки. || діал. Проводжати. 2》 на що , до чого і без додатка , перен. Схиляти, штовхати кого-небудь на якісь учинки, перев. негативні; підбивати. Підвести на гріх . 3》 Не виконувати потрібного, необхідного і т. ін., шкодячи чому-небудь, дошкуляючи комусь. || Переставати виконувати певні функції, порушувати правильний ритм роботи (про машини, механізми). || Не дотримуючись яких-небудь норм, правил, принципів, порушувати вірність чомусь. || Бути причиною невдачі, небажаного повороту справ і т. ін. || Заплутувати в сприйнятті, розумінні; вводити в оману, обманювати. || Не виправдовувати довір'я, сподівань; зраджувати. || Притуплюватися (про пам'ять, слух, зір і т. ін.). || Не відповідати бажаному. 4》 Поміщати що-небудь під чимось, нижче від чогось. || Спрямовувати що-небудь у нижню частину предмета. || у сполуч. зі сл. фундамент. Будувати фундамент. || під що , перен. Піддавати кого-небудь, якійсь дії, впливу. || перен. , у сполуч. зі сл. база, ґрунт. Створювати основу, передумови розвитку або існування чого-небудь. 5》 Робити кольорову смугу по низу стіни в хаті з долівкою; іншим кольором мастити призьбу, припічок і т. ін. 6》 Підраховуючи, робити підсумок. Підводити підсумок . 7》 Переміщати, піднімати що-небудь знизу вгору, у вище положення. || Переміщаючи з опущеного або звичайного положення, піднімати чи спрямовувати догори (руку, голову і т. ін.). || Вирізнятися висотою, підноситися чим-небудь, міститися над чимось; височіти. Підводити голову . 8》 Допомагати кому-небудь встати, піднятися. || Ставити те, що повалене. || Примушувати кого-, що-небудь встати, піднятися. 9》 Споруджувати які-небудь будови; будувати. Підводити з руїн . 10》 безос. , у сполуч. зі сл. живіт, черево. Втягуватися всередину, підбиратися. || перен. Відчувати голод.

ПІДВО́ДИТИ, джу, диш, недок., ПІДВЕСТИ́, еду́, еде́ш; мин. ч. підві́в, вела́, ло́; док., кого, що. 1 . Ведучи, тримаючи, наближати кого-небудь до когось, чогось. Бере [Іван] Химку за руку і підводить до панича (Панас Мирний); Олексій Максимович уже обняв його за плечі, підводив ближче до стола (Л. Смілянський); Управитель його стрів на рундуці, підвів до покоїв (Марко Вовчок); Гнат уже стоїть на ґанку і жде, доки йому підведуть коня (Григорій Тютюнник); // За допомогою механізму, пристрою і т. ін. наближати до чого-небудь (машину, судно і т. ін.). Моряк зачепив швартовим багром дошку і поволі почав підводити його [катер] до причалу (В. Кучер); На верстатах загального призначення оператор вручну установлює і знімає виріб, пускає і зупиняє верстат, підводить і відводить каретку (з навч. літ.); // Спрямовуючи, наближати що-небудь до когось, чогось. Степан Васильович .. опускається на коліна і легенько підводить руки до ополонки (М. Стельмах); Одну щучку ніяк не могла спіймати [Орися] . Тільки підводила руку, як рибина .. прослизала (Григорій Тютюнник); // у сполуч. зі сл. вода, газ і т. ін. Споруджуючи спеціальний провід, сполучати його з чим-небудь. Багато праці забрали земляні роботи .. А викопати канала, що підводить воду до турбін, а змурувати турбінні камери, закласти фундамент станції! (Ю. Яновський); – Та ще ж канал не готовий... – Воду не підвели... (О. Гончар); // перен., у сполуч. зі сл. розмова, мова. Спрямовувати розмову, наближати її до бажаного кінця, результату. Про одруження ніколи й мови не заводив .. А якщо дівчина сама бувало підведе його до цієї теми, признавався одверто: “Моя молода ще на припічку кашу їсть!” (А. Головко); Артем глянув на ходики на стіні, – час уже було йти, – і сказав, підводячи до кінця розмову: – Ну, що ж, придивись (А. Головко); // перен. Готувати кого-небудь до сприйняття певної думки, виконання певних дій і т. ін.; бути причиною такої підготовки. Хоч її й підвели вже до думки, що чекати на нього марно, проте не хотілось змиритися з цим (Яків Баш); // діал. Проводжати. Панотець на радощах, що так хутко спекався гостя з дому, підвів їх аж на дорогу (Л. Мартович). 2. на що, до чого і без дод., перен. Схиляти, штовхати кого-небудь на якісь учинки, перев. негативні; підбивати. Нащо було обдурювати всіх, просячи для слабої неньки? .. А все той Гаврилко: недобрий він хлопець, він мене на все підводив... (М. Коцюбинський). 3. Не виконувати потрібного, необхідного і т. ін., шкодячи чому-небудь, дошкуляючи комусь. Я досі ще не знаю, коли виїду звідси, .. – ортопедист мене підвів, робить апарата неможливо довго (Леся Українка); Голобородько ні разу не підвів комдива. Розпорядження й накази, що йшли через ад'ютанта, передавались кому слід чітко й вчасно (С. Голованівський); // Переставати виконувати певні функції, порушувати правильний хід роботи (про машини, механізми). Вугілля на-гора Поступа... ривками. Знов підводить порожняк, Тормозить відкачка... (С. Олійник); – Тату, а ваші лабіринтові втулки й защільники не підведуть? (П. Панч); // Не дотримуючись яких-небудь норм, правил, принципів, порушувати вірність чомусь. Поглядав [Олексій] на батькові чоботи і шкірянку – дбайливо вичищені. – Мати, мабуть, – здогадувався, – з батьком помирилися, коли з дому пішов... Підводить мати – звикла бути рабинею... (В. Логвиненко); // Бути причиною невдачі, небажаного повороту справи і т. ін. – Троє моїх товаришів льотчиків загинули не в небі, а на землі: одного підвів кінь, і його убили білогвардійці (Н. Рибак); Тільки дарма він у тюрягу заліз. Але тут не спритність, а гонор підвів його (М. Стельмах); // Заплутувати в сприйнятті, розумінні; вводити в оману, обманювати. – Що се ти мене підводиш? – гримнув на його голова. – Чи ти знаєш, що я не люблю неправди? (Г. Квітка-Основ'яненко); [Русалкін:] Що ж ви мене підвели, громадянко Мелашко! Виявляється, ваш чоловік зовсім не той (І. Кочерга); // Не виправдовувати довір'я, сподівань; зраджувати. – А чи ви знаєте, як вони, ті молодиці вбогі, дурять та підводять часом? (Марко Вовчок); Мині є чим похвалитись: не підвів його син. Усі ці роки працював на Далекій Півночі як радист високого класу (О. Гончар); // Притуплюватися (про пам'ять, слух, зір і т. ін.). Пам'ять підводить ; // Не відповідати бажаному. Микола здогадувався, що він серед них найсмішніший, – і одяг на ньому висів найкумедніше, і зріст підводив (Ю. Збанацький); – Йому, певно, хотілося б виставити груди, але надміру огрядна комплекція прикро підводила його (Ю. Бедзик). 4. Поміщати що-небудь під чимось, нижче від чогось. Хоч з правого берега Дніпра уже підводили [підривники] під настил моста бікфордові шнури, бійців, що прикривали переправу, це не лякало (О. Гончар); Підведе [батько] під вісь дрючок, підставить під нього, приміром, ліве плече, підважить дрючком цілий віз (Л. Юхвід); Наш план полягав у тому, щоб підплисти на човні до дельфіна, що спить, обережно підвести під нього ноші і відбуксувати до берега (з наук.-попул.…