підгодовувати[підгодо́вувати]

підгодо́вувати -ую, -уєш, недок. , підгодув а ти, - у ю, - у єш, док. , перех. 1》 чим і без додатка .Годувати потрошку, час від часу або додатково. || перев. док. Підсилено або понад визначену міру годувати, сприяючи зміцненню сил, доданню ваги і т. ін. || перен. Час від часу щось давати кому-небудь. 2》 Давати їжу тому, хто її позбавлений або має недосить. Підгодовувати немовля . 3》 с. г. Те саме, що підживлювати 3).

ПІДГОДО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДГОДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого. 1. чим і без дод. Годувати потрошку, час від часу або додатково. – Шкода, Романе, тебе на пісному тримати. Хоч би корова скоріше отелилася. – А я рибкою буду Романа підгодовувати, – споважнівши, озивається з печі Максим (М. Стельмах); Дворовий, нічийний пес, що його частенько підгодовувала Інна, сьогодні блаженствував на осонні (В. Дрозд); [Іван:] Їсти не хочу, по дорозі заходив до Юхима, і він мене підгодував, спасибі йому (М. Кропивницький); Надвечір приїхали в Охтирку. Терешко розпріг у невеличкому скверику коня, щоб підгодувати його з дороги (Григорій Тютюнник); // перев. док. Підсилено або понад визначену міру годувати, сприяючи зміцненню сил, доданню ваги і т. ін. – Мені треба поїхати до Джантемира купити в нього кілька баранів, щоб підгодувати команду перед плаванням (З. Тулуб); Відколи він оженився – і в госпо…